Ukrainian Belarusian English French German Japanese Lithuanian Polish Russian Spanish Turkish

Почав діяти закон про експортне мито на зерно

З першого липня 2011 року набрав чинності закон №3387-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур" який було прийнято Верховною Радою 19 травня п.р. Згідно закону експортне мито на зерно буде діяти до 1 січня 2012 року.

Тепер, для того що б експортувати 1 тонну пшениці, меслину (суміш пшениці й жита) або полби, необхідно заплатити мито в розмірі 9% від вартості зернової (але не менше 17 євро/т), кукурудзи - 12% (мін. 20 євро/т), ячменю - 14% (мін. 23 євро/т). Згідно з офіційним обмінним курсом НБУ для євро на 1 липня, мінімальні ставки складають біля 200-270 грн. за одну тонну.

Відразу після прийняття закону про експортне мито, 25 травня Кабмін скасував квотування експорту пшениці й ячменю (квоти що залишилися - на експорт жита й гречки, діяли до 30 червня п.р.). Недивлячись на звернення професійних громадських організації АПК до Президента накласти вето на цей закон, його було підписано 10 червня.

Як й режим квотування, так й експортне мито, мають на меті обмеження експорту для захисту внутрішнього ринку. За різними оцінками, експортна потужність зернових терміналів України, дозволяє вивезти біля 35 млн.т зерна в рік. Враховуючи внутрішнє споживання зерна в країні, яке складає 25-26 млн.т в рік, при врожаю менш ніж 50 млн.т потенційно може створитися дефіцит зерна.

Прямим результатом введення мита, стане зменшення закупівельних цін на зерно. Можливо, через конкуренцію трейдерів за зерно (потужності зернових терміналів не можуть довго простоювати), зменшення цін не буде пропорційним розміру мита, але це не стосується періоду початку жнив, коли пропозиція зерна є великою.

Іншим результатом може стати збільшення експорту борошна, на яке не поширюється нове мито. У той же час, обсяги експорту борошна (100-200 тис.т в рік) є дуже незначними в порівнянні з експортом зерна пшениці. Крім того, головними імпортерами борошна є Молдова, інші країни СНД та Індонезія. Для суттєвого росту експорту борошна необхідно знайти нові ринки збуту, що не є легким завданням.

В довгострокові перспективі, введення мита на зернові може привести до збільшення посівних площ інших культур, таких як ріпак, соняшник, соя тощо. Але з заяви очільника Мінагропроду зрозуміло, що Мінекономрозвитку вже запропонувало законопроект щодо введення експортного мита й на технічні культури.


Discuss this article