Ukrainian Belarusian English French German Japanese Lithuanian Polish Russian Spanish Turkish

До вступу в СОТ залишилося 4 дні

01 лютого 2008 р. в м. Києві відбулася міжнародна конференція «Агро бізнес України та СОТ: нові можливості та загрози». Організаторами конференції виступили Українська Аграрна Конфедерація, Аналітично-дорадчий центр блакитної стрічки ПРООН, Проект USAID „Сприяння торгівлі та інвестиціям” (TIBA) та Німецько-український аграрний діалог.

Канадсько-український зерновий проект надав організаторам свої напрацювання в галузі зернового сектору, які були розповсюдженні серед учасників конференції. Крім того проект був представлений спеціалістами економічного блоку Сергієм Курдицьким та Андрієм Галясом.

Відкрив конференцію президент Української аграрної конфедерації Леонід Петрович Козаченко, він нагадав, що 5 лютого відбудеться засідання генеральної ради Світової організації торгівлі де очікується прийняття України до цієї організації. В випадку позитивного рішення, Україна має ратифікувати угоду з СОТ до 4 липня 2008 року; членство в СОТ надається через 30 днів після такої ратифікації.

Наступний виступаючий - В’ячеслав Анатолійович Цимбал, директор департаменту співробітництва з СОТ Міністерства економіки України, розкрив основні етапи тривалого переговорного процесу, який пройшла наша держава з моменту подання заявки в 1993 році і до сьогоднішнього дня. Не дивлячись на те, що продукція с/г виробництва займає близько 10% світової торгівлі, питання підтримки та регуляції цієї галузі є одним з основних для членів СОТ. В цілому Україна як член СОТ отримає право на підтримку с/г на загальну суму в 9 млрд. грн, що є досить значимою сумою. Але, як попередив пан Цимбал, очікується що в рамках СОТ буде продовжена тенденція зменшення митних тарифів та державної підтримки галузі.

Михайло Миколайович Руденко - директор Департаменту зовнішньоекономічного співробітництва Міністерства аграрної політики України, зазначив, що в цілому для галузі с/г та харчової промисловості були отримані не самі найкращі умови, але вступ в СОТ є необхідним кроком. Пан Руденко зазначив, що для наближення до СОТ Верховною Радо України було прийнято і змінено 49 законів, 21 з яких стосується саме аграрного сектору.

Середня митна ставка знизилась з 13,6% до близько 11%. Важливим моментом є відказ від тарифних ставок, які були виражені в доларах або євро на одну одиницю товару (кг, шт. то що). Згідно з умовами СОТ дозволяється застосовувати тільки адвалорні ставки (ad valorem) які виражаються в % до вартості товару. У зв’язку з цим, можливо зменшення абсолютних зборів мита, але для захисту внутрішнього ринку можливо застосовувати нетарифні обмеження (наприклад, вимоги до якості).

Михайлом Миколайовичем були окреслені основні позитивні та негативні моменти, які отримають споживачі та виробники сільськогосподарської продукції після вступу України в СОТ.

позитиви:
+ більш якісна та різноманітна продукція харчування на прилавках;
+ посилення конкуренції між вітчизняними та зарубіжними виробниками;
+ лібералізація торгівлі та ще більше її злиття з світовою економікою; в цьому контексті наші аграрії мають перспективу стати не тільки постачальниками сировини, але виробляти і продавати готову продукцію на світові ринки.

негативи:
- м'ясна, молочна та інша продукція, яка виробляється переважно в домогосподарствах не є конкурентоспроможною, оскільки вона далеко не відповідає вимогам та стандартам безпеки продуктів харчування; тому виробники цих галузей мають потенційну загрозу втратити існуючи ринки у випадку не проведення модернізації виробничого процесу.

Фактори, які сприятимуть збереженню та росту попиту і цін на сільськогосподарську продукцію:
- тенденція до росту цін на продукти харчування в світі; індекси цін на товари аграрного сектору розрахований Economist.com є найбільшим з 1845 року, коли був розпочатий підрахунок цього індексу;
- загальносвітова тенденція збільшення кількості споживачів продуктів харчування, особливо в таких країнах як Індія та Китай, де населення з кожним роком стає більш платоспроможним;
- попит на сільськогосподарську продукцію з боку виробників біологічної сировини.

Шнипко Олександр Сергійович, голова Держспоживстандарту, зазначив що при поданні заявки на вступ до СОТ в 1993 році, Україна була визначена як «розвинута» країна. Такий статус накладав певні зобов'язання та й часові рамки що стосується гармонізації системи стандартизації до вимог СОТ.

Пан Шнипко зазначив що було прийнято 20 технічних регламентів, розпочата робота над 11 регламентами, з яких 2 стосуються сільського господарства. Загалом, необхідно прийняти близько 400 технічних регламентів.

Близько 4500 стандартів потребують гармонізації, на сьогоднішній день гармонізовано 877 стандартів, тобто близько 20% від загальної кількості, та 50% від стандартів в сфері харчової промисловості. Зі слів Олександра Сергійовича, тільки 20% від вже гармонізованих стандартів є затребуваними ринком.

В рамках угод України з СОТ важливим моментом є відмова від обов’язкової сертифікації продуктів харчування та зміна деяких моментів пов’язаних з маркування продуктів. Такі зміни потребують впровадження додаткових заходів щодо захисту внутрішнього ринку.


Discuss this article