Ukrainian Belarusian English French German Japanese Lithuanian Polish Russian Spanish Turkish

Справжній кооператив?! Які кроки потрібно зробити

Минулий рік (2012) пройшов під егідою кооперативного руху. Ідею кооперації піарили, популяризували, нею було просякнуте повітря сільських територій та коридорів сільських та районних рад та управлінь сільського господарства. І це цілком зрозуміло, оскільки люди шукають шляхів виходу зі скрутної ситуації, яка склалася в сільській місцевості. Сільськогосподарська консультаційна служба, яка вже 5 років займається, зокрема, розвитком кооперативного руху в Дніпропетровській області, отримувала безліч звернень, дзвінків та візитів з типовими питаннями: "Як створити кооператив?", "Хочемо створити кооператив, які потрібні документи?" тощо. Після всіх цих питань хочеться розставити все по полицях, щоб краще розібратися з таким інструментом, як кооператив та витрачати час та ресурси тільки на те, що має сенс та бажання створити справжній кооператив, а не щось, що буде так тільки називатися.

Сама ідея кооперації далеко не нова, і в кожній країні розвивається залежно від соціально-економічних та історичних умов.

Отже, почнемо з історії. Кооперація, як суспільна форма організації , що об’єднує людей, виникла в кінці ХIX століття в Англії та поширилась на весь світ. Під кінець XIX — на початку XX ст. широкого розмаху набрала організація різного роду кооперативів як одного із засобів у піднесенні економічного рівня серед населення і в Україні. Перша споживча кооперація була заснована в 1866 р. у Гадячі на Полтавщині, але російський уряд, боячись будь-якої організації громадських сил, довгий час ставився ворожо до кооперації і гальмував її розвиток на селі. Щоб організувати на селі кооператив, треба було мати дозвіл з міністерства у Петербурзі, яке давало його дуже нерадо. Через те до половини 1890 pp. по містах України ледве животіли близько 50 споживчих кооперативів. Перше споживче товариство на селі постало в 1888 р. в Бахмутському повіті на Катеринославщині. Крім торгівлі предметами широкого вжитку, споживчі товариства того часу мали свої їдальні, пекарні, фабрику овочевих напоїв, забезпечували своїх членів паливом. Товариства співпрацювали з кооперативним рухом на Заході, його представники побували у Великобританії, Франції та Німеччині, підтримували зв'язки із зарубіжними кооперативними організаціями.

Кооперація в Україні пройшла етапи розквіту та занепаду, що обумовлено її історичними подіями. З набуттям Україною незалежності були здійснені реальні кроки для відродження кооперативного сектору економіки, чіткого визначення правових, економічних, та соціальних основ діяльності кооперації . прийняті закони, що регулюють діяльність сільськогосподарської кооперації (Закон України "Про кооперацію", липень 2003 р., Закон України про "сільськогосподарську кооперацію"), цивільний кодекс України (від 16 січня 2003 р. № 435 – IV). У такий спосіб у державі була створена законодавча база для розвитку національного кооперативного руху.

У листопаді 2012 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до закону України "про сільськогосподарську кооперацію". Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" в новій редакції визначив правові, організаційні, економічні та фінансові особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів. Одними з найважливіших нововведень для сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є те, що СОКи є неприбутковими організаціями. Неприбутковість діяльності СОК визначається з огляду на такі ознаки:

  • кооператив надає послуги ТІЛЬКИ своїм членам;
  • члени кооперативу несуть відповідальність за зобов’язаннями, взятими перед кооперативом щодо їх участі в господарській діяльності кооперативу;
  • послуги надаються з метою зменшення витрат та/або збільшення доходів членів кооперативу.

Давайте розберемося, що означає термін "неприбутковість", оскільки часто та густо його трактують зовсім невірно. "Неприбутковість" не треба плутати з терміном "безприбутковість", який означає, що суб’єкт господарювання ставіть собі за мету отримання прибутків, однак через певні фактори не може їх отримати. Щодо неприбутковості кооперативів, то це не означає відмови від отримання прибутку, чи швидше доходу, оскільки кооперативи мають бути не лише рентабельними, але і конкурентноздатними в умовах ринкової економіки. В обслуговуючих кооперативах прибуток не є самоціллю, а способом досягнення іншої мети – задоволення потреб членів кооперативу шляхом надання їм послуг у найефективніший спосіб. Неприбутковість СОК стосується не ефективності його роботи, а розподілу коштів, які в некооперативних організаціях вважаються прибутком (в кооперативі - дохід). Решта ознак підприємства, таких як участь у процесах обміну, використання найманої праці та її економічне заохочення, в кооперативах є незмінними.

Оскільки законодавство по кооперації не кодифіковане, то досить часто в податковій службі виникають проблеми при реєстрації кооперативу, як неприбуткової організації (оскільки кооператив при цьому не сплачує податків зі своїх доходів). Тому доводиться прикладати максимум зусиль, щоб переконати податкову в неприбутковому статусі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Коли ж це не вдається, кооперативи сплачують єдиний податок 5% відсотків тільки з доходів від надання послуг (гроші членів за продукцію, які заходять на рахунок кооперативу від переробників, податком не обкладаються) або обирають загальну систему оподаткування. Правда, в цьому випадку кооперативу потрібно мати високопрофесійного бухгалтера, оскільки ведення обліку при загальній системі ускладняється в рази.

Треба також зазначити, що неприбутковий статус дає можливість подавати заявки на участь у різних міжнародних проектах. Більшість міжнародних грантів можуть виділяти кошти тільки неприбутковим організаціям, зокрема сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам, тому статус неприбутковості може бути корисним ще й в такому сенсі. Це актуально також через низький рівень державної підтримки розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. Особливо після того, як "Державна цільова економічна програма підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до 2015 р." з червня 2011 року втратила чинність відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про скорочення кількості та укрупнення державних цільових програм".

Коли із законодавчою стороною питання розібралися, можна переходити до найважливішого питання. А чи кооператив, як такий вам потрібен? Чи є в ньому потреба, чи є підтримка в громаді, чи є ресурси, потенціал, чи буде він економічно вигідний...

Кооператив, це бізнес-проект, для якого, в ідеалі, потрібно написати бізнес-план з ґрунтовними розрахунками рентабельності, маркетинговою стратегією, аналізом ризиків та шляхами їх подолання. Однак, на практиці, на жаль все відбувається інакше, оскільки в сільських громадах,як правило, бракує спеціалістів, які мають для цього спеціальні знання та навички, а заплатити за такі послуги селянам просто не по кишені. В деяких випадках на допомогу приходять консультаційні (дорадчі ) служби, які можуть допомогти у складанні бізнес-планів чи консультуванні з різних питань щодо кооперації. Але досить не всім так щастить, оскільки не у всіх областях є працюючі дорадчі служби. Що ж тоді робити?

Почнемо з того, що потрібно визначити потребу в послугах в своїй громаді. Потім потрібно провести ґрунтовний аналіз цих потреб, оскільки далеко не всі потреби громади може реалізувати кооператив чи навіть державні органи влади. Наприклад, одна сільська громада дуже хотіла відкрити кооперативний дитячий садочок. Але на питання, чи зможуть вони платити за садочок, щоб його можна було утримувати, вони відповіли, що краще будуть залишати дітей вдома. Отже, маємо те, що нами часто керує бажання задовольнити якісь потреби, не аналізуючи те, яку ціну за це потрібно заплатити.

Далі, потрібно провести аналіз ресурсів. Не все вимірюється грошима. В громадах є свої ресурси, які вони часто не враховують. Вільні приміщення, території, волонтери, організації, що можуть бути партнерами, обладнання, що вже не використовується, тощо.

Дуже важливо провести аналіз ринків збуту продукції. Так, наприклад, при організації послуги по збору молока важливо мати можливість швидкої доставки на завод чи ринок. Із заводом – переробником заключається угода (тільки після того, як кооператив зареєструвався і є юридичною особою) на надання послуг по збору та охолодженню молока. При цьому кооператив бере на себе зобов’язання збирати певні обсяги молока високої якості. Якщо молоко неякісне, чи його менше ніж кооператив обіцяв поставляти на завод, то на кооператив накладаються штрафні санкції. Для виконання таких умов, кооперативу бажано мати свій чи орендований молоковоз, охолоджувачі молока та лабораторне обладнання для аналізу молока.

Але навіть маючи бізнес-план, обладнання та достатні ресурси, ніхто не гарантуватиме успіх організації. Оскільки найголовніше, що потрібно для успішного функціонування кооперативу – це люди. "Кадри вирішують все" - відома фраза, що була сказана в минулому столітті, не втратила й. напевне, не втратить своєї актуальності.

Без створення команди однодумців, зацікавлених у розвитку свого кооперативу, які визнають кооперативні цінності та дотримується кооперативних принципів, неможливо досягнути успіхів. Таку команду має очолити людина, здатна планувати, організувати, керувати, контролювати діяльність кооперативу, вміти працювати з людьми, користуватися їхньою довірою. При цьому бути відповідальною та справедливою, чесною та неупередженою, яка готова навчатися та сама може навчити інших. Чи легко знайти таку людину? Відповідь зрозуміла. Але такі люди є, їх треба віднайти, провести навчання та працювати, вивчаючи позитивні приклади та набуваючи власного досвіду. Головне, щоб така людина працювала разом з Правлінням, яке буде брати на себе відповідальність, допомагати голові у веденні діяльності, приймати спільно правильні управлінські рішення. Планувати діяльність кооперативу та сприяти реалізації цих планів.

В підтримку цих слів скажу про випадки, коли в кооперативі працює тільки голова кооперативу, а правління або не сформоване, або існує тільки на папері. Що відбувається в такому кооперативі. На початку такий кооператив може існувати, започаткувати надання послуг, вести діяльність тощо. Але з часом відбувається втрата довіри до голови через різні обставини. Чи то непопулярні рішення, які будуть однобічно прийматися головою, чи особисті образи чи помилки найманого персоналу, яких просто фізично не проконтролювала голова через брак часу чи будь-які інші моменти. Що відбувається далі, члени кооперативу втрачають довіру до голови й перестають користуватися послугами чи якось інакше перешкоджають розвитку кооперативу. Якщо ситуація не зміниться, це, врешті-решт може призвести до закриття кооперативу. Й крім того, що люди не зможуть отримати потрібні їм послуги, в громаді з’явиться негативний імідж, що кооператив, це нечесна організація, чи неефективна. А чи винен молоток, що вдарив вам по пальцях? Чи це це ви його невміло тримали? Так й кооператив – це тільки інструмент, який може бути дуже ефективним та корисним для своїх членів, а може просто марно припадати пилом.

Ще маю одне застереження. Є в Україні, так звані, "псевдо кооперативи", які, як гриби після дощу, рясно почали з’являтися після появи програми державної підтримки кооперативного руху. Схема доволі проста. Посередники чи інші підприємливі особи, вгонитвіза особистою наживою, кум, брат та сват реєструють кооперативи (для реєстрації достатньо трьох осіб) й починають вести діяльність, як самі того бажають, користуючись пільгами кооперативу, подаючи заявки на отримання державної допомоги, проте по-суті кооперативи не являються. Рішення приймаються не Загальними зборами членів (які часто навіть не знають, що вони є членами лже-кооперативу), а групкою "своїх", яка, звичайно зацікавлена тільки в тому, щоб отримати вигоду для себе. Долею своїх "членів" в таких "кооперативах", звичайно, ніхто не переймається. Оскільки сільські мешканці, зазвичай, не дуже цікавляться ні тим, що таке кооператив, ні як він має функціонувати, ні які обов’язки та зобов’язання у кооперативу перед членами та у членів перед кооперативом. От й виходить, що "псевдо-правління" творить свої справи, як заманеться, при цьому підриваючи імідж та довіру до кооперативного руху. Тому, навіть якщо ви стали членом такого "лже-кооперативу" ви можете змінити ситуацію. Зібрати членство, провести загальні збори, обрати чесне правління та голову кооперативу та почати працювати за кооперативними принципами. Кооперативні принципи - це основні, вихідні положення, на яких ґрунтується вся теорія кооперативного руху. Вони становлять основу формування, розвитку і функціонування організаційних структур кооперації - кооперативів, що є носіями та регуляторами внутрішніх і зовнішніх їх відносин.

Принципи, які затверджені "Міжнародним кооперативним альянсом":

Принцип 1. Добровільне і відкрите членство

Кооперативи є добровільними організаціями, відкритими для всіх осіб, які можуть використовувати їх послуги і готові взяти на себе всі пов'язані з членством обов'язки без дискримінації за гендерними, соціальним, расовими, політичними або релігійними ознаками.

Принцип 2. Демократичний контроль з боку членів

Кооперативи - це демократичні організації, контрольовані їхніми членами, які беруть активну участь у розробці політики та прийнятті рішень. Чоловіки і жінки, які виконують функції виборних представників, звітують перед членами кооперативів. У первинних кооперативах члени мають рівне право голосу (один член - один голос); кооперативи на всіх рівнях також організовуються на демократичній основі.

Принцип 3. Участь членів в економічній діяльності

Основний капітал кооперативу формується з рівних внесків його членів під демократичним контролем. Хоча б частина такого капіталу є, як правило, загальною власністю кооперативу. Однією з умов членства в кооперативі є відсутність компенсації або обмежений розмір компенсації, що отримується членами від внесеного капіталу. Члени кооперативу виділяють одержуваний прибуток для досягнення однієї або всіх з наступних цілей: розвиток кооперативу, можливо, шляхом створення резервів, хоча б частина яких є неподільною; розподіл доходів серед членів пропорційно їх операціям з кооперативом і підтримка інших видів діяльності, затверджених членами кооперативу.

Принцип 4. Автономія і незалежність

Кооперативи - це автономні організації, які діють на основі самодопомоги під контролем їх членів. Якщо вони укладають угоди з іншими організаціями, в тому числі з урядами, або вишукують кошти із зовнішніх джерел, вони роблять це на умовах, що забезпечують демократичний контроль з боку їх членів та збереження автономії кооперативів.

Принцип 5. Освіта, професійна підготовка та інформація

Кооперативи забезпечують освіту і професійну підготовку своїх членів, виборних представників, керівників і працівників для того, щоб вони могли ефективно сприяти розвитку їх кооперативів. Вони інформують представників широкої громадськості, в першу чергу молодь і лідерів рухів, про характер і результати кооперації.

Принцип 6. Співпраця кооперативів

Кооперативи з максимальною ефективністю служать інтересам своїх членів і зміцнюють кооперативний рух шляхом спільної роботи в рамках місцевих, національних, регіональних і міжнародних структур.

Принцип 7. Турбота про суспільство

Кооперативи діють на основі схваленої їх членами політики в цілях досягнення сталого розвитку своїх громад.

Коли в кооперативі працює правління, коли кооперативні принципи та цінності застосовуються в діяльності, маємо зростання доходу членів, стабільний ринок збуту, довіра членів, прозорість діяльності, справедливість та, відповідно, добрий фінансовий результат.

Прикладом таких кооперативів можуть стати СОКи, що в ходять в об’єднання кооперативів "Господар", яке засноване 16 травня 2011 року. Кооперативне об’єднання засноване сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами на засадах членства і добровільності для спільного здійснення будь-якої не забороненої законодавством діяльності, пов'язаної із забезпеченням потреб переважно його членів у постачанні засобів сільськогосподарського виробництва, маркетингу їх продукції, а також захистом економічних інтересів кооперативів, наданням їм інформаційної, консультативно-методичної та іншої допомоги. Що дає кооператив для кооперативів:

  • Допомога в плануванні розвитку, аналіз діяльності кооперативу, оптимізація бізнес процесів;
  • Організація кооперативних пунктів збору молока;
  • Організація доїння на пасовищі;
  • Консолідація збору молока в один потік;
  • Заготівля кормів;
  • Гуртові закупки;
  • Надання цільових кредитів на пільгових умовах;
  • Захист, лобіювання та розвиток кооперативних цінностей на державному рівні.

Що дає об’єднання членам?

  • Надання послуг по обробітку землі та заготівлі кормів
  • Надання кредитів на пільгових умовах:
    • Під будівництво міні ферм
    • На придбання техніки
    • Організацію точки збору молока
    • Для реалізації бізнес планів розроблених в рамках кооперативної діяльності.

Зараз в об’єднанні кооперативів 8 кооперативів з чотирьох районів Дніпропетровської області. Шість молочарських кооперативів: СОК "Добробут Андріївки", СОК "Світанок Олександрівки", СОК "Первоцвіт", СОК "ім. Фрітьофа Нансена", СОК "Нивотрудівський", СОК "Молочна ріка" один овочевий СОК "Овочі Покровщини", та один зерновий СОК "Зерновий". В останній рік з нами співпрацюють кооперативи з інших областей, які також бажають вступити в об’єднання для вирішення спільних проблем, для формування великої партії молока, для заготівлі кормів тощо. Люди зрозуміли, що тільки об’єднавшись, можна досягнути успіху та ефективно представляти свої інтереси на рівні заводів-переробників та органів державної влади.

Зараз об’єднання не надає послуги по збору молока в кооперативах, проте така ціль поставлена й зараз ведеться економічний розрахунок такої послуги, оскільки потрібно врахувати всі можливі ризики та спланувати безперебійну поставку високоякісної продукції. Щоб досягнути цієї мети, треба починати зі звичайних членів кооперативів, які тримають тварин. Якщо раніше люди тримали по одній дві корови для того, щоб забезпечити родини молочними продуктами, а залишки продавати на базарі. Зараз в кооперативах ставлять акцент на тих членів кооперативу, які сприймають молочну справу як бізнес, на власників міні-ферм, оскільки економічно вигідно тримати корів, коли їх кількість більше 10 тварин. Крім економічної вигоди, такі міні-фермери мають можливість збирати молоко високої якості, встановлюючи на своїх фермах охолоджувачі молока та міні-лаборатої, де перевіряється молоко та виставляється чесний жир. Крім того, сусіди, як тільки здоїли своїх корів, зносять молоко в такий міні-танк, де воно швидко охолоджується до 4 градусів та зберігає високу якість. Виходить, перевагу отримують всі: й кооператив, й здавачі, які здають молоко високої якості й отримують бонуси за якість та додаткові гроші за те, що кооператив не збирає молоко "з коліс".

На таких міні-фермах сімейного типу використовується сучасне обладнання, детально перепрацьовується бізнес-план, оскільки на будівництво таких ферм члени кооперативу беруть кредит та зобов’язані його погасити. Завдяки підтримці міжнародних проектів, "Сільськогосподарській консультаційній службі", яка реалізовує такі проекти, та об’єднанню кооперативів "Господар", кредит під 3 відсотки річних – посильна ноша для членів кооперативу.

Першою міні-ферму сімейного типу побудувала родина Куриленків. Зараз ферма успішно працює та дозволяє на життя заробляти й кредит віддавати. Єдине про що жалкує господиня Антоніна Куриленко, що не побудувала ферму відразу на 30 голів, бо тепер доведеться будувати окреме приміщення. Треба зазначити, що ферма родини Куриленків прийняла за 2013 рік більше 35 делегацій, які переймали досвід та отримали поради та рекомендації для створення власних ферм.Добре, що її передовий досвід та наполеглива праця не лишилася без уваги. Куриленко Антоніна, яка ще, крім того, є головою СОК “Добробут Андріївки”, отримала звання “Краща Жінка Придніпров’я -2013".

Завдяки роботі правління на чолі з Антоніною, СОК "Добробут Андріївки" (с. Андріївка , Покровський р-н., Дніпропетровська область) з 2012 по 2014 р. збільшив кількість своїх членів в 3 рази. Зараз збирає 4 тони високоякісного молока в день в два великі танки та 4 міні-танки, що стоять в різних селах по маршруту кооперативу. Також було придбано кооперативом власний молоковоз та будівлю під стаціонарний пункт збору молока. А ще, в 2012 році СОК "Добробут Андріївки" відкрив перший в Україні кооперативний тренажерний клуб "Добриня Андрійович", де члени кооперативу, їх діти та інші члени громади займаються на тренажерах, грають у настільний теніс, проводять змагання, родинні свята та тренінги, займаються йогою.

Ще один кооператив, який заслуговує особливої уваги СОК "Молочна ріка". Особливість його в тому, що кооператив "з нуля", без зовнішньої фінансової допомоги, зміг всього за один рік свого існування міцно стати на ноги, створити команду, яка працює в одному напрямку, допомагає голові ефективно керувати кооперативом, який зараз налічує 150 членів та збирає більше 4 тон молока в день. В правлінні кооперативу на чолі із Вірою Скорою діє принцип взаємодопомоги та взаєморозуміння. Віра Скора - колишня вчителька в середній школі. Свою відповідальність, ентузіазм, енергію перенесла й в роботу кооперативу. Члени розподілили між собою обв’язки, що значно полегшує виконання та контроль поставлених завдань. Треба зазначити, що Віра Скора також власниця міні-ферми на 10 голів, тому розуміє потреби членів й є позитивним прикладом жінки, яка поєднує клопітну та відповідальну роботу голови кооперативу з роботою на своїй фермі, хатню роботою, та є доброю дружиною та гарною мамою для своїх дітей.

Наслідуючи гарний приклад, члени кооперативів почали й собі відкривати міні-ферми сімейного типу або займатися реконструкцією приміщень під міні-ферми (це коли перебудовується сарай, облаштовується кормовий стіл, оснащується необхідним обладнанням: система водо поїння, вентиляція, освітлення). За минулі роки було збудовано міні-ферми на 10 голів в 9 господарствах та проведено реконструкції в 41 господарстві Дніпропетровської області. Міні-ферми надають можливість суттєво покращити санітарні умови утримання корів, гігієни та технології доїння та охолодження молока, санітарної обробки молочного обладнання й сприяти профілактиці маститу. Що, в свою чергу веде до покращення якості молока по бактеріальному обсіменінню молока та відсутності соматичних клітин в молоці.

Отже, підведемо підсумки. Для того, щоб створити кооператив потрібно пройти довгий шлях, але для початку радимо зробити наступні кроки:

  1. Почитати історію кооперативного руху.
  2. Ретельно ознайомитися із законодавчою базою України щодо кооперації.
  3. Зібрати зацікавлену ініціативну групу, яка буде працювати над створенням кооперативу. На цьому етапі можна замовити проведення тренінгу чи семінару для членів кооперативу у дорадчих служб. Спеціалісти дорадчих служб зможуть відповісти на всі питання, допомогти провести аналіз потреб та можливостей, розповісти про структуру кооперативу та принципи діяльності, надати зразки необхідної документації тощо.
  4. Проаналізувати потреби та можливості обраної громади. Бажано залучитись підтримкою органів влади.
  5. Розробити-бізнес-план. Це можна зробити або самостійно або знову ж таки з залученням спеціалістів дорадчих служб.
  6. Підготувати документи для реєстрації . Перед цим бажано навістити реєстратора. Показати йому всі документи, щоб все було оформлено, як потрібно, та не доводилось потім переробляти.
  7. Провести установчі збори. Можна формальні (для того, щоб подавати документи, потрібен протокол).
  8. Зареєструвати кооператив.
  9. Провести реальні Загальні збори, на яких прийняти Статут, обрати правління, голову, ревізора (якщо є 10 осіб) та вирішити інші питання.
  10. Найняти бухгалтера.
  11. Розпочати діяльність по наданню послуг.

Лілія Лапєєва,
Спеціаліст з кооперативного руху
Дніпропетровської Сільськогосподарської консультаційної служби


Discuss this article