Ukrainian Belarusian English French German Japanese Lithuanian Polish Russian Spanish Turkish

Сучасний стан експорту українського зерна в Арабську Республіку Єгипет

Завдяки своїм курортам, давні історії та пірамідам Єгипет є досить відомою країною в світі. На зерновому ринку Єгипет є не тільки відомою, але й дуже важливою країною. Єгипет є одним з найбільших імпортерів зерна й продуктів його переробки в світі. Так, протягом десяти сезонів з 1997 по 2008 рік Арабська Республіка Єгипет (АРЄ) імпортувала 117 млн.т зернових й борошна. По обсягу імпорту зерна АРЄ займає четверте місце в світі після Японії (251,8 млн.т за 10 сезонів), Мексики (127,7 млн.т), Південної Кореї (124 млн.т) та ЄС (124 млн.т) [1].

Враховуючи той факт, що ЄС є все ж нетто-експортером (за тих же 10 сезонів експорт зерна й борошна з країн ЄС склав 195,6 млн.т) та територіальну віддаленість від України усіх інших вище згаданих країн-світових лідерів по імпорту зерна, Єгипет стає дуже значимим й важливим ринком для українського зерна. Торговельні "війни" за ринок Єгипту, візити й зацікавленість високопосадовців держав-експортерів с/г продукції, у тому числі й з України, в довгострокові співпраці з АРЄ, є додатковими доказами важливості ринку цієї північно-африканської республіки.

Мета цього дослідження - дати коротку характеристику внутрішнього зернового ринку АРЄ, вимог споживачів щодо якості зерна, та потенціалу імпорту українського зерна до Єгипту.

Загальна інформація про АРЄ

Карта Єгипту з супутникаНаселення: 77,9 млн. людей (16 місце в світі), що в 1,7 більше за населення України[4].

Площа: 1 млн. м2 (30 місце в світі), що майже в 1,7 разів більше ніж територія України[3].

Землі під обробітком: 3,54 млн. га (64 місце в світі), усі є зрошувальними, це майже в 10 разів менше ніж площа рилі в Україні. Але завдяки тому, що в Єгипті можна отримувати по 2 й більше врожаїв на рік, загальна площа посівів сягає 6,4 млн. га щорічно[4].

Пшениця є основною зерновою культурою в Єгипті - її посіви займають площі біля 1,2 млн.га. Кукурудза є другою найбільш поширеною сільськогосподарською культурою (посівна площа понад 700 тис.га). Рис є важливої експортною культурою для АРЄ, він вирощується на площі більш ніж 670 тис.га. Бавовна, колись займала одне з перших місць в с/г експорті країни, але з часом виробництво скоротилося й на сьогодні вона вирощується на площі біля 200 тис.га[5].

Єгипет має посушливий клімат, середня річна норма опадів уздовж узбережжя Середземного моря знаходиться у діапазоні від 60 до 190 мм, 25-60 мм в дельті Нілу, і менш ніж 25 мм у Верхньому Єгипті і сусідніх районах[2].

Виробництво та споживання пшениці та кукурудзи в АРЄ

Протягом 10 сезонів (маркетингові роки 1999/2000 - 2008/2009) виробництво пшениці в Єгипті зростало з понад 6 млн.т в році до 8 й більше млн. метричних тонн (зростання біля 25%), а споживання зросло з 12,5 до 16,5 млн. тонн (на 30%). Виробництво й споживання кукурудзи в АРЄ не змінювалося так різко. Виробництво зросло з 5,7 млн.т на початку періоду до 6,2 млн.т в 2008/09 році, а споживання відповідно з 10,2 до 10,8 млн. тонн. Фактично, Арабська Республіка Єгипет є постійним імпортером 7-8 млн. тонн пшениці і 4-5 млн. тонн кукурудзи щорічно.

Таблиця 1. Споживання та виробництво кукурудзи й пшениці в АРЄ (тис.тонн) [5]

Маркетинговий рік 1999/00 2000/01 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05 2005/06 2006/07 2007/08 2008/09
Пшениця, виробництво 6 347 6 564 6 255 6 750 6 845 7 178 8 141 8 274 7 380 7 883
Пшениця, споживання 12 750 12 486 12 750 12 800 13 300 14 200 14 800 15 450 15 950 16 550
Кукурудза, виробництво 5 678 5 636 6 160 6 000 5 740 5 840 5 932 6 149 6 174 6 217
Кукурудза, споживання 10 200 10 900 11 200 10 900 9 200 11 300 10 100 10 700 10 400 10 800

Цікаво відмітити, що врожайність й кукурудзи й пшениці в Єгипті суттєво зросли за останні 50 років. Так, на початку 60х років в країні збирали біля 2 - 2,5 тонн кукурудзи з гектара, а в 2000х роках - вже понад 8 т/га. Врожайність пшениці також коливалась біля 2,5 т/га в 60х роках, сьогодні в Єгипті збирають стабільно більше 6 тонн пшениці з гектару.

Експорт українського зерна в Єгипет

Основними постачальниками пшениці та кукурудзи в Єгипет є Росія, США, Казахстан, Аргентина й Україна. Процес експорту проходить в напруженій конкурентній боротьбі і будь-який промах одного з учасників ринку використовується для посилення позицій інших експортерів Єгипту. Останнім часом значно зросла частка експорту пшениці Росією на Близький Схід, а також відбулось розширення її ринку збуту в Єгипет.

Таблиця 2. Імпорт пшениці в Єгипет по країнам [7]

  2006/07 2007/08
тис.тонн % тис.тонн %
Росія 2 796 37,4 3 655 44,0
США 2 405 32,2 2 840 34,2
Канада 602 8,0 188 2,3
Франція 423 5,7 200 2,4
Казахстан 420 5,6 860 10,3
Україна 319 4,3 530 6,4
Австралія 188 2,5    
Сирія 178 2,4 37 0,4
Румунія 96 1,3    
Болгарія 46 0,6    
Загалом 7 473 100 8 310 100
 

Таблиця 3. Імпорт кукурудзи в Єгипет по країнам [7]

  2006/07 2007/08
тис.тонн % тис.тонн %
США 3 198 77,5 3 152 76,0
Аргентина 689 16,7 985 23,7
Україна 170 4,1 - -
Нова Зеландія 70 1,7 - -
Загалом 4 127 100 4 147 100
 

Експорт української пшениці в 2008 році сягнув до 1046 тис т, що 5,8 рази більше у порівнянні з 2007 роком, експорт кукурудзи в Єгипет у 2008 році становив 176 тис. т, що в 2,75 рази менше у порівняні з експортом 2006 року і на 20 тис. т менше показника 2007 року. У січні 2009 року експорту з України пшениці і кукурудзи в Єгипет взагалі не було. Ці факти дають підставу вважати, що Україна втратила свої експортні позиції на ринку Єгипту, незважаючи на рекордний врожай зернових у 2008 році.

В 2008 році валовий збір зернових в Україні становив 53,3 млн. тонн, в тому числі зібрано врожай пшениці 25,9 млн.т, кукурудзи на зерно -11,4 млн.т, що перевищує показники 2007 року відповідно у 1,9 та 1,5 рази.

Таблиця 4. Експорт пшениці і кукурудзи з України в Єгипет, тис.тонн [6]

Культура Рік Всього за
країнами світу
до Єгипту Єгипет,
% до світу
Пшениця 2006 4668 484 10,36
Кукурудза 2006 1682 - -
Пшениця 2007 1056 180 17,02
Кукурудза 2007 954 196 20,52
Пшениця 2008 7511 1046 13,92
Кукурудза 2008 2812 176 6,26
Пшениця 2009 12882 567 4,4
Кукурудза 2009 7178 1628 22,6
 

Примітка: данні Держкомстату України та звіту Закордонної с/г служби Департаменту сільського господарства США (таблиці 2-3) відрізняються в зв'язку з різними періодами розрахунків (календарний та маркетинговий рік), а також декларативності напрямку експорту (вантаж може змінити країну призначення після того як залишив митну територію України).

Факт зменшення обсягів експорту пшениці і кукурудзи підтвердила Торгівельно-Економічна Місія України в Арабській Республіці Єгипет на запит Української зернової асоціації. При цьому викладено ряд причин, які обумовили спад українського експорту.

Причини, що вплинули на обсяги експорту української пшениці в АРЄ

Аналізуючи ситуацію, яка склалася з експортом української пшениці в АРЄ, можна виділити декілька негативних причин:

  1. Заборона та квотування експорту зернових в кінці 2007 та в першому півріччі 2008 року не тільки завдали економічних втрат українським виробникам та експортерам до 16,5 млрд. гривень, але й зруйнували налагоджені стосунки з єгипетськими імпортерами. Внаслідок цього збільшився імпорт пшениці з США, Росії та інших країн, наприклад, 200 тис. т з Ірану.
  2. Склався специфічний попит на продовольчу пшеницю, яка відповідала б єгипетським стандартам, тобто за якістю це 2-й і 3-й класи. Аналогічний підхід спрацьовував в Сірії - імпорт пшениці 4-го класу заборонявся. Замість фуражної пшениці арабські країни імпортують сою і кукурудзу.
  3. Визнаною істиною є закономірна залежність між погодними умовами під час вегетації і %-вмістом протеїну (білка, клейковини) в зерні пшениці: в посушливі роки якість зерна краща, а в зволожені роки якість зерна знижується. Кількість опадів за вегетаційний період 2008 року була найвищою за 100-річний період, тому частка зерна пшениці 3-го класу була суттєво меншою ніж частка зерна пшениці 4-го, 5-го, 6-го класів у порівнянні з 2006 та 2007 роками.
  4. У зв'язку з розпорошеністю виробників і експортерів виникають труднощі в концентрації обсягів 200-300 тис. т пшениці 3-го класу в одного українського експортера, а це не задовольняє єгипетські компанії, що імпортують пшеницю.
  5. За деякими показниками український Держстандарт на пшеницю 3-го класу не відповідає стандарту Єгипту: максимальна вологість: 14% і 13%; натура 730 г/л і 770 г/л; число падіння - 150 с і 230 с і т.д., що створює проблеми при експорті.
  6. Ціни на пшеницю в Україні перевищували світові ціни. Мінімальна ціна на пшеницю 3-го класу на умовах EXW була 1250 грн./т або 325 дол. США/т на умовах FOB у другому півріччі 2008 року. Тому коли навіть якість пшениці була придатна для експорту в Єгипет, на перешкоді ставали висока ціна, мала кількість партій зерна або умови поставки-ФОБ, а не СІФ, умови оплати.
  7. Затримка або неповернення податку на додану вартість експортерам з боку держави також суттєво гальмували експорт пшениці і кукурудзи в Єгипет.
  8. Світова фінансова криза негативно вплинула всі фактори, що пов'язані з експортом зерна.

Нові умови тендерів по закупівлі пшениці

Після численних скандалів з поставками якби неякісної пшениці, відмов від купівлі декількох партій пшениці, арешту та просівання інших парії, Уряд Єгипту прийняв нові правила[8] імпорту пшениці яка закупається державною через GASC (Головне управління з поставки товарів). Нові правила вимагали наявність сертифікату державної інспекції, підвищенні фінансові гарантії, покарання фірм, які не дотримуються Єгипетських стандартів якості тощо. Також GASC вимагало проведення предотгрузочної інспекції в порту завантаження Карантинної службою Єгипту. Але ця вимога була рішуче відкинута трейдерами, країнами-експортерами, та й сама Карантинна служба Єгипту була не рада необхідності відправляти своїх представників в десятки портів завантаження. В результаті рішення щодо проведення предотгрузочної інспекції залишилось на розсуд продавця.

Іншими важливими новими вимогами стали мінімальна судова партія постачання в розмірі 55-60 тис. МТ, умова завантаження судна тільки в одному порті, наявність вимог щодо мінімального темпу завантаження судна на добу.

Нові правила є більш привабливими для таких країн як США. В Україні немає багато портів які можуть приймати судна типу Panamax (судна дедвейтом 65-80 тис.тонн з можливістю перевозити біля 52 тис.тонн вантажу, нові типи Panamax мають вищи характеристики[3]). Так, Одеський та Іллічівський морські торговельні порти мають можливість приймати судна вантажопідйомністю до 100 тис.тонн (маючи певні обмеження по розміру й осадці судна). Деякі інші потри (термінал СП "Нібулон", Миколаївський порт) можуть довантажувати великі судна на рейді. Для пшениці походження з України встановлена мінімальна потужність завантажування в 6 тис. тонн на добу.

Деякі умови нових правил тендерів Єгипту на закупівлі пшениці [8]

  1. Мінімальна судова партія встановлюється в розмірі 55/60 тис. MT +/- 5% для американської і канадської пшениці, та 60 тис. тонн +/- 5% для австралійської / німецької / аргентинської / казахстанської / французької / російської / англійської пшениці останнього врожаю.
  2. Допускається купівля пшениці походження з США / Австралії / Франції / Німеччини / Росії / Англії / Сирії / Аргентини / Казахстану / України / Канади.
  3. Уся заявлена в тендері кількість повинна завантажуватися з одного порту.
  4. Ціна виставляється на умовах ФОБ. Порт завантаження повинних знаходиться в країні походження пшениці.
  5. При затримці строків постачання віднімається 1% від ціни ФОБ за кожен тиждень, але не більше 3 тижнів, після чого контакт анулюється й застосовуються інші штрафні санкції.
  6. Якісні показники:
    • натура мін. 77 кг/гл, дозволяється до 76 кг/гл зі зменшенням ціни на 1% за 1 кг/гл (або пропорційно).
    • вологість макс. 13%, дозволяється до 14% зі зменшенням ціни на 0,2% за кожні 0,1% (або пропорційно) вище 13%; для американської пшениці - макс. 13% з дозволом до 13,5% (зменшення ціни 2:1); для австралійської пшениці - макс. 12%.
    • масова частка білка, у перерахунку на суху речовину, мін. 11,5% для казахстанської, російської та української пшениці; мін. 11% для пшениці з Франції, Німеччини, Аргентини, Англії та Сирії; мін. 9,5% (базис - 12% вологості) для м'якої білі & червоні пшениці походження з США, Канади, білі австралійські пшениці; мін. 11% (на вологу речовину) для твердої пшениці з США та Австралії.
    • Зморщені, биті, зараженні й зіпсовані зерна та мінеральна домішка - макс. 5% (з певним обмеженням для кожної групи).
    • Число падання мін. 200 сек.
  7. Показники безпеки:
    • Вомітоксін макс. 2 частини на мільйон (PPM)
    • Кадмій макс. 0,2 мг/кг
    • Свинець макс. 0,2 мг/кг
    • Залишки пестицидів ортофосфорної кислоти (H3PO4) макс. 0,1 мг/кг
    • Афлотоксіни - в межах міжнародних норм
  8. Вільний від шкідників, хвороб і насіння бавовнику; відсутність металічних частин.

Джерела:
[1] International Grains Council (IGC) - Міжнародна рада по зерну
[2] Food and Agriculture Organization (FAO) - Продовольча та сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй
[3] Wikipedia - вільна енциклопедія
[4] Central Agency for Public Mobilization And Statistics - Центральна агенція з мобілізації громадськості та статистики Єгипту
[5] Foreign Agricultural Service USDA - Закордонна с/г служба Департаменту сільського господарства США
[6] Держкомстат України
[7] Звіт Egypt. Grain and Feed Annual 2009. USDA Foreign Agricultural Service. EG9002. 3/10/2009
[8] Звіт Egypt. New Wheat Tendering Requirements. USDA Foreign Agricultural Service. EG9020. 12/16/2009