Ukrainian Belarusian English French German Japanese Lithuanian Polish Russian Spanish Turkish

Огляд ДСТУ 3768:2010 "Пшениця. Технічні умови"

Згідно з Наказом від 31 березня 2010 року № 108 Держспоживстандарту України затверджено новий стандарт на пшеницю ДСТУ 3768:2010 «Пшениця. Технічні умови». Цей стандарт підготовлено з урахуванням зауважень та пропозицій, які надішли за період чинності попереднього стандарту ДСТУ 3768:2009, який було введено як пробний строком на один рік.

При спрощеній організації ринку, коли покупець веде справи напряму з виробником зерна, він може побачити, що купує. Сьогодні при більш розвинутій структурі ринкових відносин покупці можуть знаходитись на значній відстані від виробників, і торгівля ведеться шляхом передачі відповідних документів на товар, що є предметом торгівлі. Таким чином продавцеві та покупцеві необхідно належним чином описати товар. Це легше зробити шляхом посилань на відомі обом (чи більшому колу) сторонам документи, які відомі нам як стандарти. Слово "стандарт" (від англ. standard) в буквальному розумінні означає норма, зразок, мірило, критерій.

Уніфікованих товарних класифікацій пшениці на весь світ не існує. Виключення складають деякі міжнародні стандарти: ISO 7970:2000 «Пшениця (Triticum aestivum L.) – Специфікація», ISO 11051:1994 «Пшениця (Triticum durum Desf.) – Специфікація» та стандарт CODEX STAN 199-1995 на м'яку і тверду пшеницю. Як регіональний стандарт країн Європейського Союзу можна зазначити Директиву Комісії ЄС № 687/2008 про встановлення процедур приймання зернових культур інтервенційними агентами і методів аналізу для визначення якості зернових культур. У різних країнах товарне зерно пшениці класифікується за різними ознаками з різними показниками і нормами якості, а також системами його оцінки, прийнятими в конкретній країні.

Мета розробки

Новий стандарт на пшеницю розроблений групою фахівців різних сегментів зернового ринку України і форм власності, з урахуванням пропозицій та зауважень, які надійшли на адресу офіційного керівника розробки - Державного центру сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки.

Основною метою було створити стандарт, який, опираючись на досвід роботи з ДСТУ 3768:2004, з вимогами міжнародних стандартів і зовнішньоекономічних контрактів, як можливо більше враховує внутрішню специфіку, насущні проблеми всіх сегментів ринку і, одночасно дозволяє при оцінюванні якості більш гармонійно перейти від показників національного стандарту до показників зовнішньоекономічних контрактів і міжнародних стандартів.

Членство України в Міжнародній організації торгівлі вимагає подальшої гармонізації національних стандартів із стандартами ЄС або ІSО. Тому новий стандарт на пшеницю після першого та другого (ДСТУ 3768:2009) етапів розробки було представлено для аналізу міжнародному експерту із стандартизації у сфері зерна. В його звіті зокрема було зазначено, що «ДСТУ 3768:2009 "Пшениця. Технічні умови» являється більш наближеним до європейських стандартів або стандартів ISO, ніж попередній (ДСТУ 3768:2004)".

ДСТУ 3768:2010 «Пшениця. Технічні умови»

Класоутворювання

У ДСТУ 3768:2010, залежно від показників якості, м'яку пшеницю поділяють на 6 класів (1-3 класи – група А, 4-5 класи - група Б і 6 клас). Тверду пшеницю залежно від показників якості поділяють на 5 класів. Така класифікація дозволяє розмістити пшеницю в складах за призначенням, тобто відокремити так звану «хлібопекарську» пшеницю і не втратити високобілкову – що відповідає вимогам як переробників зерна, так й експортерів і дозволяє товаровиробнику отримати більш високу ціну за зерно кращої якості. Зважаючи на неоднорідність пшениці, що вирощується на території України, зменшити кількість класів не представляється можливим.

  • НОВЕ: у ДСТУ 3768:2010 введено нову категорію для обліку - «Нестандартна» пшениця (п. 4.7 ДСТУ 3768:2010), до якої відносять пшеницю у разі її невідповідності граничній якості мінімальним нормам 6-го класу для м'якої пшениці і 5-го класу для твердої пшениці. При цьому обов'язково визначати показник/показники невідповідності (наприклад, велика кількість пророслих зерен врожаю пшениці 2004 року).
  • НОВЕ: у ДСТУ 3768:2010 втратила чинність Зміна № 1 від 15.07.2009 року, згідно якої зерно м'якої пшениці з натурою 690-710 г/л, масової частки білку не менше 11,0 % та кількості клейковини не менше 18,0 % відносили до 5-го класу групи Б з окремим зберіганням.

Клейковина: кількість і якість

За статистичними і інформаційними даними партії пшениці, які купувалися по ДСТУ 3768:2004, не завжди могли бути перероблені за призначенням. Тому Держрезерв та борошномельні підприємства продовжували використовувати ці показники для визначення хлібопекарських властивостей пшениці при укладанні угод постачання. При цьому можна зазначити, що якість клейковини присутня в тому або іншому вигляді у вимогах до м'якої пшениці в зарубіжних країнах, наприклад визначення індексу седиментації (метод Зелені) в Директиві ЄС 867, показники сили борошна (W) та відношення пружності тіста до його розтяжності (P/L) в міжнародних контрактах на борошномельну пшеницю.

Для нашої країни кількість та якість клейковини - дуже важливі показники, оскільки при ушкодженні, наприклад, клопом-черепашкою відбувається руйнування білкових речовин, які утворюють клейковину. Крім того, саме зерно по різному реагує на ушкодження цим шкідником, тобто існує різна сортова чутливість на ушкодження. В Україні на сьогоднішній день також приділяється недостатня увага вирощуванню «чистих» сортів пшениці, при яких певний кількісний і якісний вміст клейковини гарантується генетичними властивостями того чи іншого сорту.

Домішки

  • З метою гармонізації вимог щодо якості товарної пшениці у ДСТУ 3768 «Пшениця. Технічні умови» 2009 та 2010 років було переглянуто терміни та визначення "чистоти зерна": речовини, які не є основним зерном непошкодженої якості. Введено термін «домішки», який був відсутній у ДСТУ 2004 року.
  • НОВЕ: у ДСТУ 3768:2010 з метою зручності використання документу та єдності визначення наведено «Порядок аналізування зерна пшениці на вміст домішок» зі схемою виконання випробувань (Додаток А).
  • НОВЕ: Звертаємо увагу, втратила чинність Зміна № 2 від 29.07.2009 до ДСТУ 3768:2009 року. 100% фракції «невиповнене зерно» (п. 3.1.2 ДСТУ 3768:2010) відноситься до зернової домішки (п. 3.5.2 ДСТУ 3768:2010).
  • НОВЕ: Введено термін «зерно, пошкоджене теплом» (п. 3.1.4 ДСТУ 3768:2010) замість «зерно пошкоджене під час сушіння». До цієї фракції відносять зерно із зміненим кольором оболонки під дією тепла, незалежно від джерела тепла (зовнішнє чи внутрішнє, наприклад самозігрівання).
  • НОВЕ: В стандарті 2010 року уточнено ознаки «зерна із забарвленим зародком» (п. 3.1.7 ДСТУ 3768:2010), які наведено у Додатку Г. Також у стандарті 2010 року переглянуто кількісні обмеження зерна із забарвленим зародком, яке відносять до основного зерна (п. 3.5.1 ДСТУ 3768:2010) та зернової домішки (п. 3.5.2 ДСТУ 3768:2010).
  • Нововведенням стандартів 2009 та 2010 років є доповнення показника «мінеральна домішка» (п. 3.2.1) проходом крізь сито продуктом органічного та неорганічного походження, що впливає на час, необхідний для визначення цього показника (не потрібно розбирати дрібну фракцію, яка при розвантаженні автомобільного чи залізничного транспорту потрапляє до сміття).
  • В стандартах 2009 та 2010 років уточнено, які домішки рослинного походження є шкідливими для здоров'я людини й тварин («шкідлива домішка» п. 3.2.3 ДСТУ 3768: 2010). Перелік шкідливого та токсичного насіння, наведений в Додатку Д у ДСТУ 3768:2010 є ідентичним переліку, наведеному у стандарті ISO 7970:2000, який застосовується у міжнародній практиці.

Клоп-черепашка

  • В стандарті 2009 та 2010 років введено окремий показник «зерна, пошкоджені клопом-черепашкою» (п. 3.3 ДСТУ 3768:2010). Він не має кількісного обмеження, але визначення цього показника є обов'язковим (п. 6.2 ДСТУ 3768:2010).

Кількісні показники

  • НОВЕ: у ДСТУ 3768:2010 переглянуто мінімальний показник натури для 5-го класу: 690 г/л замість 710 г/л у ДСТУ 2009 року.
  • НОВЕ: у ДСТУ 3768:2010 для 3 класу мінімальний показник склоподібністі не має обмежень
  • НОВЕ: з метою гармонізації у ДСТУ 3768:2010 введено кількісне обмеження для «битих зерен» для 1-3-х класів: 5% (Директива ЄС 687/2008) у межах Зернової домішки.
  • НОВЕ: у ДСТУ 3768:2010 змінено максимальний показник «пророслих зерен» для 3-го класу: 3% замість 4% у ДСТУ 2009 року.
  • НОВЕ: у ДСТУ 3768:2010 переглянуто мінімальний показник вмісту масової частки білку для 5 класу: 10,5% замість 11% у ДСТУ 2009 року.
  • НОВЕ: у ДСТУ 3768:2010 переглянуто норма для якості клейковини в одиницях приладу ВДК для 3 класу: 20-100 замість 45-100 у ДСТУ 2009 року.

Правила приймання

  • НОВЕ: у п. 6.2 ДСТУ 3768:2010 додано, що показники безпеки визначають за сформованими партіями.
  • НОВЕ: у п. 6.4 ДСТУ 3768:2010 вказано, що контролювання вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, радіонуклідів здійснюють уповноважені державні органи згідно з чинним законодавством та встановленим порядком.

Методи визначення показників якості

  • НОВЕ: під час аналізу стандарту ДСТУ 3768:2009 року міжнародним експертом, як недолік документу, було зазначено наявність декількох методів для визначення одного й того ж показника якості, так як застосування декількох методів може привести до неоднакових результатів. В ДСТУ 3768:2010 (Розділ 7) при перерахуванні методів визначення конкретних показників якості у разі наявності декількох методів (пп.. 7.2-7.9) зазначено, який з них є арбітражним, тобто за результатами яких методів будуть вирішуватися спірні питання щодо віднесення партії пшениці до того чи іншого класу, у разі їх виникнення.

Корисні посилання

Розробка нового стандарту на пшеницю ДСТУ 3768 «Пшениця. Технічні умови» 2009 та 2010 років здійснювалась у рамках впровадження Канадско-Українського зернового проекту «Якість зерна та системи кредитування сільського господарства в Україні – фаза 2». З детальним порівнянням стандартів на пшеницю 2004, 2009 та 2010 років можна ознайомитись на веб-сайті Проекту.

У разі виникнення питань щодо застосування стандарту ДСТУ 3768:2010, а також визначення якісних показників пшениці пропонуємо звертатись до лабораторій обласних Державних хлібних інспекцій та Державного центру сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки (м. Київ), який є офіційним керівником розробки нового стандарту на пшеницю та має статус головного з питань арбітражних випробувань з визначення показників якості зерна і продуктів його переробки.

Наталія Грюнвальд,
директор Державного центру сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки
Володимир Стрий,
провідний інженер Державного центру сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки
Лариса Тихоненко,
керівник блоку якості зерна, Канадсько-Українського зернового проекту


Discuss this article