Ukrainian Belarusian English French German Japanese Lithuanian Polish Russian Spanish Turkish

Ключова концепція системи якості та безпеки зернової продукції

Збільшення виробництва і заготівлі зерна різних культур – необхідна умова для забезпечення нормального споживання населення продуктами харчування, запасами насіння на посівні цілі, промисловості - сировиною, тваринництва - кормами державних резервів, з метою подальшого поліпшення та створення добробуту населення країни, а також забезпечення продовольчої безпеки країни.

Нами було розроблено концепцію визначення переліку обов’язкових вимог до системи управління якістю зерновиробництва і визначено вісім складових факторів, які впливають на якість і безпеку рослинної продукції протягом усього ланцюга її виробництва.

Відповідно до цих факторів було визначено чотири групи цілей якості, а саме: ƒƒ

  • фізична, хімічна та біологічна безпека зерна пшениці; ƒƒ
  • знищення шкідників і бур’янів; ƒƒ
  • якість як складова задоволення потреб споживача; ƒƒ
  • простежуваність (можливість простежити передісторію застосування або місцезнаходження продукту за допомогою зафіксованої ідентифікуючої інформації).

Узагальнену форму концепції відображено у таблиці 1.

Таблиця 1. Концепція системи управління якістю для поточного контролю якості та безпеки зернової продукції
  Фактори якості та безпеки Показники на підтвердження
1 Вода Фізична, хімічна та біологічна безпека
2 Дані про поле та грунт
3 Питання, пов’язані з використанням пестицидів
4 Зберігання та транспортування продукції в межах господарства
5 Захист культури Знищення шкідників
6 Процес виробництва Якість як складова задоволення потреб споживача
7 Первинна обробка
8 Ведення записів Простежуваність

Системи забезпечення простежуваності дозволяють оперативно та з мінімальними витратами вилучати продукцію у разі виявлення її недоліків на будь-якому етапі виробництва чи постачання, визначати причини недоліків і вживати необхідних заходів для запобігання подальшому розповсюдженню невідповідної сировини та готової продукції. Можливість простежуваності процесу виробництва та дистрибуції харчової продукції передбачають міжнародні стандарти управління системами якості. Відповідні вимоги передбачені законодавствами щодо безпеки продукції рослинництва в Європейському союзі та багатьох інших країнах. Тому забезпечення простежуваності набуває все більшої актуальності для українських виробників і постачальників сільськогосподарської продукції, особливо у зерновому секторі.

Рис. 1. Модель простежуваності та внутрішніх аудитівВпровадження систем простежуваності в ланцюгу постачання вимагає від усіх залучених до виробництва систематичного інформаційного забезпечення руху фізичного потоку сировини, напівпродуктів на етапі виготовлення (вирощування), а також готової продукції. З цією метою нами було розроблено модель забезпечення простежуваності та проведення внутрішніх аудитів (рис. 1). Щоб система такого роду дійсно функціонувала, ключовою вимогою є постійне ведення виробниками записів, які б свідчили про належний порядок виконання своїх дій приписаним операційним процедурам усіх операцій технологічного ланцюга.

Розробка програми якості для вирощування м’якої пшениці

Рис. 2. Типова блок-схема вирощування м’якої пшениціНа основі проведеного аналізу основних технологічних етапів і середовищ, залучених до процесу вирощування м’якої пшениці, нами було розроблено типову блок-схему технологічного процесу її виробництва з основними показниками та вимогами агротехнологій. Ця блок-схема є програмою якості господарства будь-якого типу для отримання якісного та безпечного зерна пшениці. Розроблену нами блок-схему відображено на рис. 2.

На основі проведеного узагальнення міжнародного досвіду належної сільськогосподарської практики та стандартів ClobalGAP нами запропоновано такі контрольні точки (КТ) програми якості вирощування ярої м’якої пшениці.

Якість насіння / підбір сортів (КТ 1)

Необхідно мати на увазі, що кожне господарство повинно використовувати 2-3 сорти з різними генетичними і біологічними ознаками та господарськими характеристиками. Це мають бути адаптовані до зони діяльності сорти, сильні та цінні, місцевої селекції, або з екологічно наближених зон. При підборі сортів у кожному господарстві слід брати до уваги групу стиглості: ранні, середньоранні, середньостиглі та середньопізні.

Враховуючи економічні можливості господарства, слід врахувати і рівень реакції сорту на ступень інтенсивності технології. Загальними вимогами до сучасних сортів є їхня стійкість до обсипання зерна при дозріванні та проростання зерна в колосі.

Ґрунтові умови (КТ 2)

Родючість ґрунту – це один з найважливіших факторів формування якості зерна. Найкраща якість зерна спостерігається на чорноземах типових, дещо гірша – на каштанових, потім вона погіршується від бурих ґрунтів до сіроземів і найгірша буває на підзолах.

Застосування критеріїв GlobalGAP вимагає аналізу небезпечних чинників при обстеженні ґрунтів для полів господарства [6]. На практиці застосовується агрохімічний паспорт ґрунту, в якому зосереджена інформація про родючість ґрунтів та їхній агрохімічний стан. Господарство повинне мати карту полів і розроблений план з охорони ґрунтів.

На наш погляд, до системи управління якістю та безпекою зерна пшениці для розгляду в майбутньому необхідно включити розробку оцінки ризиків земельної ділянки, враховуючи інші джерела виникнення небезпечних чинників, а саме: внесення добрив (вид добрива, строки внесення, методи внесення, обладнання); застосування засобів захисту рослин; попереднє користування земельною ділянкою; вплив прилеглих територій і вплив на прилеглі території та ін. Слід брати до уваги потенційні джерела забруднення з навколишнього середовища.

Сівозміни / попередники (КТ 3)

Продуктивність та якість зерна пшениці ярої значною мірою залежать від розміщення її у сівозміні. На основі даних науки і практики господарствам пропонується таке орієнтовне чергування культур у зерново-бурякових сівозмінах з тривалою ротацією або у коротко-ротаційних сівозмінах:

Варіант А: 1 – багаторічні й однорічні трави; 2 – озима пшениця; 3 – цукрові буряки; 4 – пшениця яра; кукурудза на зерно; 5 – горох; 6 – пшениця озима; 7 – цукрові буряки, кормові коренеплоди; 8 – кукурудза МВС, картопля, гречка; 9 – пшениця яра з підсівом багаторічних трав.

Варіант Б: 1 – зернобобові (горох, чина, сочевиця); 2 – пшениця озима; 3 – цукрові буряки; 4 – картопля, гречка; 5 – пшениця яра.

Варіант В: 1 – горох; 2 – пшениця озима; 3 – цукрові буряки; 4 – пшениця яра.

Попередники

Розміщення пшениці ярої м’якої у сівозмінах спрямовується на підбір таких попередників, на яких вона проявляє високу врожайність і потрібну якість зерна. Кращими попередниками для неї вважаються кукурудза на силос, кукурудза на зерно, соя, однорічні та багаторічні трави, картопля; гіршими – цукрові буряки, соняшник і ячмінь ярий.

Удобрення (КТ 4)

У формуванні врожаю та якості зерна пшениці ярої добрива відіграють провідну роль. Недостатній або незбалансованій рівень макро- і мікроелементів у ґрунті чи їхній надлишок негативно позначаються на величині врожаю та його якості. Внесення добрив має базуватися на основі даних агрохімічного обстеження, запланованого врожаю, біологічних вимог сорту в конкретних гідротермічних умовах. Мінеральні добрива доцільно застосовувати разом (на фоні) з органічними добривами (зокрема солома, бобові та хрестоцвіті сидерати). Гній вноситься під попередник пшениці ярої.

Строки сівби (КТ 5)

Пшениця яра більш ніж будь-яка інша культура реагує на строки сівби. Численні дані з різних регіонів свідчать про те, що ранній строк сівби – одна з провідних умов успішного вирощування цієї культури і є запорукою отримання високого врожаю зерна доброї якості.

Боротьба з бур’янами, хворобами та шкідниками – біологічними факторами ризику (KТ 7)

Бур’яни негативно впливають на врожай пшениці. Підраховано, що коли на 1 м2 поля налічується 11 рослин гірчака рожевого, врожай зменшується на 28-30%; 26 – на 48-50%, 60-70 – на 70-75%. Якщо на 1 м2 нараховується 11 рослин осоту польового, втрачається 19-20% врожаю, 18-20 бур’янів – 60-70% [4].

Для знищення бур’янів розроблена система захисту рослин, яка складається з агротехнічних (обробіток ґрунту, чергування культури сівозміни, система удобрення тощо), а також хімічних заходів (внесення гербіцидів як безпосередньо в посівах, так і у посівах попередніх культур).

Захист від хвороб

Хвороби завдають великих втрат урожаю і якості зерна пшениці, особливо якщо рослини уражені іржею, сажкою, борошнистою росою, гнилями кореневими та іншими бактеріальними хворобами.

Ураження рослин сажкою значною мірою залежить від температури та вологості ґрунту. Максимальне зараження паростків пшениці відбувається за температури 5-10°С та відносної во-логості ґрунту 40-60%. Сприяють ураженню озимої пшениці пізні строки сівби, а ярої – надмірно ранні. При сильному ураженні недобір урожаю може становити 15-20% і більше. Джерелом заспорення зерна може бути також тара, сівалки. Зараження рослин відбувається під час проростання насіння у ґрунті.

Таблиця 2. Опис продукції та напрямок використання зерна м’якої пшениці
Назва продукції Пшениця на корм тварин
Опис Зерно м’якої пшениці всіх класів має бути у здоровому стані, не зіпріле та без теплового пошкодження; мати властивий здоровому зерну запах (без затхлого, солодо-вого, пліснявого, гнилісного, полинного, сажкового, за-паху нафтопродуктів та інших сторонніх запахів); мати нормальний колір; не дозволено зараження пшениці шкідниками зерна.
Технічні умови замовника Для внутрішнього ринку: сортування згідно зі звичай-ною середньою якістю за показниками ДСТУ 3768:2010. Для експорту: сортування за граничним вмістом афлато-ксину та зеараленону, встановленим імпортером (для ЄС та Японії – 0,002 мг/кг афлатоксину В1 та 0,1 мг/кг зеара-ленону).
Умови зберігання Насипом у купах або бункерах. У мішках, штабельованих на палетах.
Строк зберігання До 6 місяців за вологості <14%.Від 6 до 12 місяців за во-логості <13%.Понад 12 місяців за вологості <13%.
Напрямок використання Корм для тварин, перемелений і звичайно змішаний з іншими кормовими інгредієнтами
Пакування У мішках (з мішковини або поліпропілену) або насипом
Основний споживач Комбікормові заводи як вітчизняні, так і в ЄС

Захист від шкідників

У період цвітіння та наливу зерна великої шкоди рослинам можуть завдати шкідники: злакові попелиці, хлібні жуки, клопчерепашка. Часто продуктивність пшениці зменшується на 1020% і більше. Найбільш шкодочинним, як і на озимій пшениці, є клоп-черепашка. Шкідливість його залежить від часу пошкодження посівів, умов їхнього розвитку, ступеня стиглості зерна та заселеності клопами масиву. Багаторічний досвід боротьби із черепашкою свідчить, що успіху можна досягти лише за комплексного вживання агротехнічних, біологічних і хімічних заходів боротьби.

Терміни збирання і якість зерна (КТ 8)

Для одержання великого врожаю зерна пшениці ярої високої якості важливе значення має правильний вибір строку збирання, який визначається комплексом зовнішніх умов і біологією сорту, динамікою процесу біосинтезу в зернівках.

При збиранні перестиглого зерна втрати від обсипання й обламування колосся інколи сягають 15-20% вирощеного врожаю. До кінця воскової стиглості утворюється максимальний біологічний урожай зерна. Проте, період від кінця воскової до повної стиглості невеликий (4-6 днів).

Належне зберігання зерна пшениці (належна практика зберігання, КТ 9)

Якість насінного та продовольчого зерна багато в чому залежить від можливості регулювання фізичних, хімічних і біологічних процесів у зерновій масі, що перебуває в сховищі. Крім того, найбільша договірність зерна забезпечується при зберіганні в сухому й охолодженому стані.

Таким чином, суттєве збільшення виробництва високоякісного зерна ярої пшениці в Україні можливе лише при повному ресурсному забезпеченні сучасних агротехнологій вирощування цієї культури, своєчасному і якісному виконанні кожної технологічної операції у відповідності з грунтовокліматичними умовами та біологічними особливостями сортів.

Розробка та впровадження належної сільськогосподарської практики (GAP) та плану НАССР для контролю за мікотоксинами зернових

У числі дій, покладених в основу формування належної сільськогосподарської практики (GAP), також заходи із запобігання потраплянню та зменшення забруднення зернових забруднюючими речовинами, а також розробка відповідних агротехнічних правил і заходів [4, 5].

Розглянемо цю частину GAP на прикладі розробки необхідних заходів щодо запобігання та зменшення забруднення зернових мікотоксинами.

У країні вирощують дві культури – пшеницю озиму м’яку та пшеницю яру м’яку. Обидві культури потребують високої культури землеробства і своєчасного та якісного виконання всіх технологічних операцій. Перша відзначається післязбиральними проблемами, що призводять до високого ризику зараження мікотоксинами, тоді як друга стикається з меншим післязбиральним ризиком, проте, більш схильна до передзбирального зараження. Обидві культури вирощуються як з метою використання на продовольчі та непродовольчі потреби, так і на продаж на зовнішніх ринках.

Але подальше нарощування експорту зерна пшениці може бути під серйозною загрозою через труднощі у дотриманні вимог нормативних документів на афлатоксини та зеараленон, що діють в основних країнах-імпортерах (наприклад, у країнах ЄС максимально допустимий вміст афлатоксину B1 дорівнює 0,002 мг/кг, зеараленону – 0,1 мг/кг [1, 2]). Оптимальним шляхом вирішення даних проблем, на нашу думку, є впровадження ефективної системи управління цими небезпечними чинниками за допомогою системи НАССР.

Розробка елементів систем GAP+НАССР при вирощуванні пшениці в Україні

Під час розробки плану НАССР у наявності буде: команда з реалізації принципів НАССР, таблиця описів та за планових застосувань, а також завірена діаграма руху товарної продукції (РТП).

Визначення мікотоксичного ризику для вирощування пшениці

Пшениця дуже сприйнятлива до зараження афлатоксином, цей токсин було класифіковано як канцероген людини, і нормативи щодо нього існують в усьому світі. Можуть бути присутні й інші мікотоксини, такі як зеараленон, один або більше трихотеценів, а також фумонізіни. Пшениця може вражатися більш ніж одним мікотоксином і іноді містить коктейль з п’яти або шести.

Розробка діаграми руху товарної продукції (РТП) та визначення її етапів

Після визначення мікотоксичної загрози слід розглянути кожен етап РТП та оцінити ймовірність зараження продукції мікотоксинами. Зазвичай при цьому можна керуватися даними з наявних наукових публікацій, але може бути необхідно провести дослідження для визначення або підтвердження правильності обраних кроків. Ця ситуація може змінюватися по роках і по сезонах, тому в плані НАССР необхідно передбачати елемент моніторингу.

Приклад типової діаграми руху товарної продукції наведено на рис. 3. Рис. 3. Діаграма руху товарної продукції

Визначення етапів у діаграмі руху товарної продукції (РТП), де зараження мікотоксином може трапитися з найбільшою ймовірністю:

Етапи 1, 2 і 3: у господарстві, від вирощування до збиран-ня включно

Передзбиральне зараження афлатоксином і зеараленоном пов’язане зі стресом, викликаним посухою, та пошкодженням комахами (Fortnum B.A., 1986 та McMillian W.W., 1986).

Хоч дослідженнями і показано низький ризик передзбирального зараження зерна пшениці афлатоксином і зеараленоном, але виключити його не можна.

Етап 4: огляд для перевірки зерна пшениці у господарстві

Передзбиральне зараження мікотоксинами Fusariums матиме очевидні ознаки: зерно, уражене грибами фузаріум, білувате, крейдяне із повною втратою блиску, іноді з плямами оранжево-рожевого кольору, зморщене, нежиттєздатне, щупле. Захворюваність на фузаріоз спостерігалася у пшениці, вирощеній як у сухий, так і у дощовий сезон.

Етап 5: накопичення та зберігання зерна у господарстві

Моніторинг процесу зберігання зерна пшениці у господарстві виявив випадки досягнення рівня зараження афлатоксином B1, збільшувалися до неприйнятних рівнів (60-90 мкг/кг), в умовах, коли зерно пшениці бралося безпосередньо з поля і зберігалося протягом 1-6 місяців насипом у звичайно практикованих умовах – у купах або бункерах.

Зроблено висновок, що зараження афлатоксином є дуже ймовірним на даному етапі.

Етап 6: очищення

Зараження мікотоксином на цьому етапі визнано малоймовірним. Але при високому проценті битих зерен у продукції зерно може стати схильним до зараження на наступних етапах.

Етап 7: висушування та накопичення у первинного трейдера

Якщо “безпечної” вологості не досягнуто протягом перших 48 год., рівні афлатоксинів та/або зеараленону в зерні пшениці зростають дуже швидко. Обстеження підтвердили, що зараження мікотоксином на цьому етапі є надзвичайно ймовірним.

Етап 8: висушування та зберігання у вторинного трейдера

Обстеження щодо перспективи зараження пшениці афлатоксином та/або зеараленоном показали високу вірогідність зростання рівня її забруднення на цьому етапі.

Етап 9: комбікормові заводи та експортні елеватори

Комбікормові заводи та елеватори, навіть здійснюючи закупівлю зерна пшениці із „безпечною” вологістю, купують її з різною історією та широким діапазоном вмісту афлатоксину. Тому виявлення зараження на цьому етапі може бути наслідком утворення афлатоксину на більш ранніх етапах діаграми РТП.

Деякі власники елеваторів вклали гроші у механічні сушарки високої потужності й купують дешевшу “вологу” пшеницю. Затримки на цьому етапі із закладанням пшениці у сушарки, про які можна зробити висновок з довгих черг вантажівок і використання „елеваторів попереднього зберігання”, призводять до більш високого ризику зараження афлатоксином чи зеараленоном.

Заходи з контролю за мікотоксинами для м’якої пшениці згідно з вимогами належної сільськогосподарської практики (GAP)

Найбільш ефективним заходом із запобігання та контролю забруднення афлатоксином є висушування до такого рівня вологості, за якого не підтримуватиметься ріст токсигенної плісняви й утворення мікотоксинів. Для більш довгострокового зберігання в умовах запобігання росту всіх плісняв необхідне більш глибоке висушування і подальше підтримання „безпечного” вмісту вологи.

Встановлено, що пшеницю за температури 15°C можна відносно безпечно зберігати протягом 6 місяців за вологості 14%, від 6 до 12 місяців – за вологості 13% та понад 12 місяців – за вологості 12-13% [3]. Однак та сама пшениця при 30°C серйозно пошкоджується пліснявою вже в перші 3 місяці зберігання.

Дослідження з висушування та зберігання показали, що зараження афлатоксином можна попередити висушуванням зерна пшениці у два етапи. За попереднього висушування до 16% його можна було безпечно зберігати, принаймні, тиждень. Ці дані узгоджувалися з тим фактом, що Aspergillus flavus і A. parasiticus не можуть рости і виробляти афлатоксин, якщо водна активність Аw ≤0,82 при 25°C. Часткове висушування дозволяє первинному трейдеру частково підсушити зерно і в досить короткий термін перепродати без втрати якості вторинному трейдеру, який міг би висушування завершити.

Більш низький вміст вологи полегшував післязбиральне висушування і не призводив до якогось значного збільшення рівня зараження мікотоксином. Так було у даному дослідженні, але це ще не означає, що так буде в усіх випадках без винятку.

Відокремлення товарних партій пшениці від неприйнятних є ще одним корисним заходом контролю. Хоча дії з розподілу, здійснювані шляхом відбору проб і аналізу на афлатоксин і зеараленон, застосовувалися як один із заходів контролю, їх бажано використовувати лише для верифікації і після того, як на попередніх етапах діаграми РТП була досягнута висока надійність дій з контролю забруднення зерна афлатоксином/зеараленоном.

Використання стійких до плісняви сортів, зрошення посівів для запобігання спричиненого посухою стресу, використання інсектицидів або комах-хижаків для боротьби з комахами-шкідниками – все це приклади належної практики сільськогосподарського виробництва (GAP), які можуть бути ефективними в обмеженні плісняви в передзбиральний період і, як наслідок, зараження зерна мікотоксином.

Також елементом GAP вважається “м’який” режим висушування до заданого рівня вологості із застосуванням високопродуктивних сушарок, що забезпечує мінімальний вихід битих зерен.

Розробка плану HACCP

Розглянемо план HACCP щодо зерна пшениці на корм тваринам. Нижче наведено розробку даного плану на кожному етапі діаграми РТП.

Етап 1: господарство, вирощування в полі – GAP

Передзбиральне зараження пліснявою можна послабити завдяки використанню відносно стійких сортів. Боротьба з комахами, гризунами та птахами також може бути ефективною для зменшення фізичного пошкодження зернівки. Пошкодження зернівки збільшує сприйнятливість до враження пліснявою. Появу інфекції Fusarium у період цвітіння зернових слід контролювати до врожаю шляхом відбору проб і визначення інфікування стандартними мікробіологічними методами.

Етап 2: господарство, при восковій стиглості – GAP

При восковій стиглості у дощовий сезон зерно пшениці має дуже високий вміст вологи (близько 35%). Збирання пшениці за високої вологості надзвичайно ускладнює її висушування до досить низької вологості для безпечного зберігання без пошкодження пліснявою і зараження мікотоксинами. Для одержання великого врожаю зерна пшениці високої якості важливе значення має правильний вибір строку збирання, який визначається комплексом зовнішніх умов і біологією сорту, динамікою процесу біосинтезу в зернівках. При збиранні перестиглого зерна втрати від обсипання та обламування колосся інколи сягають 15-20% вирощеного врожаю.

Етап 3: господарство, при збиранні – КТК1

Хоча даний етап не було визначено таким, на якому зазвичай існує висока ймовірність потрапляння афлатоксину та/або зеараленону, було встановлено, що проведення на цьому етапі заходу контролю (боротьби) могло зменшити ймовірність подальшого зараження пліснявою до прийнятного рівня. Треба, наскільки це можливо, уникати механічних ушкоджень зерна та контакту із землею. Вантажівки для збирання та транспортування зібраного зерна з поля мають бути чистими, сухими та вільними від комах і видимого зростання грибків, перш ніж використовуватися і повторно використовуватися.

Тому етап 3 визначено як одна з критичних точок контролю. Критичною межею для даної критичної точки є вологість ≤22%, і аналізи для моніторингу процесів повинні здійснюватися виробниками зерна.

Отже, більш узагальненою критичною точкою контролю (КТК) було б збирання у належний час. Буферне (проміжне) зберігання має бути меншим, ніж 10 днів, а температура не має перевищувати 20°С.

Етап 4: огляд у господарстві – КТК 2

Даний етап було визначено як одна з критичних точок контролю (КТК) з відділенням/відсіюванням явно пошкодженого, або виснаженого зерна як захід контролю. Ця точка знизить процент пліснявих партій зерна до прийнятного рівня, а отже, і знизить рівень будьяких мікотоксинів, утворюваних перед збиранням. Це також зменшить імовірність біологічного пошкодження та наступного утворення мікотоксинів, яке може трапитися при зберіганні вже зараженого зерна. Належним критичним обмеженням могла б бути вибраковка зерна, пошкодженого пліснявою на більш ніж 10% поверхні. Моніторинг цієї критичної точки краще за все здійснюється підготовленими працівниками.

Етап 5: накопичення та зберігання зерна у господарстві – КТК 3

Даний етап визначено як одну з КТК із заходами контролю. Перший полягає у висушуванні зерна до вологості ≤15% протягом 2 днів після збирання, перед зберіганням. Однак, якщо це неможливо зробити, тоді свіжозібрані зерна повинні бути очищені для видалення пошкодженого зерна та сторонніх домішок протягом тижня після збирання, хоча краще протягом 2 днів. Ці заходи контролю попередять будь-яке наступне значне утворення афлатоксинів.

Рекомендується уникати застосування поліпропіленових мішків раніше, ніж пшениця буде висушена до вологості 15%.

При середньостроковому зберіганні у господарстві (від 1 до 6 місяців) для запобігання зараженню пліснявою необхідно виконувати належні практики зберігання (GSP). Приклади таких практик включають у себе цілий дах, хорошу вентиляцію, підняту підлогу, боротьбу з комахами та шкідниками. Треба перевіряти вміст вологи та температуру в зерні, яке зберігається, через регулярні проміжки часу протягом періоду зберігання.

Етап 6: очищення зерна – GAP

Мінімізація проценту битого насіння, що утворюється при очищенні, розглядається як одна з належних практик сільськогосподарського виробництва. Якщо зерна биті, це полегшує зараження пліснявами, що утворюють афлатоксини, і може призвести до більш високих рівнів зараження афлатоксинами у випадку, якщо наступні критичні точки (КТК) вийдуть з-під контролю.

Етап 7: первинний трейдер – КТК 4

Первинні трейдери зазвичай здійснюють короткотермінове зберігання пшениці, щоб накопичити достатньо зерна для продажу вторинному трейдеру. Але треба пам’ятати, що сушіння на сонці за високої вологості може призвести до поширення грибкової інфекції. Вантажі зерна повинні бути додатково захищені від вологи за допомогою обгортання або герметичними контейнерами, або брезентом. Необхідно уникати коливань температури і заходів, які можуть викликати утворення конденсату на зерні, що може призвести до місцевого накопичення вологи, подальшого розмноження грибків і формування мікотоксинів.

Для попередження повторного зволоження слід дотримуватися належних практик зберігання: забезпечувати цілісність даху на складі, добре вентильовану структуру, захист від проникнення гризунів і птахів, а також мінімальні коливання температури. Якщо використовують мішки, необхідно пересвідчитися, що мішки чисті й сухі, їх складено на піддони або наявний водонепроникний шар між мішками та підлогою.

Етап 8: вторинний трейдер – КТК 5

Даний етап визначено як одна з критичних точок КТК. Заходом контролю є висушування до вологості 14% перед зберіганням (при цьому вологість зерна у жодній його частині не має перевищувати 15%) протягом 48 год.

Деякі вторинні трейдери мають механічні сушарки, які використовуються як доповнення до висушування на сонці, і їхня роль надзвичайно велика у випадку неможливості такого висушування.

Важливо, щоб виконувалися належні практики зберігання. Також для попередження появи мікотоксинів при середньо- та довгостроковому зберіганні будуть необхідними заходи з попередження повторного зволоження та боротьба з комахами і гризунами.

Етап 9: комбікормові заводи та експортні елеватори – КТК 6

Якщо на попередніх етапах критичні точки керування (КТК) можна було реалізувати повністю, то на цьому етапі скоріше буде доречною верифікація, а не критична точка. Проте, для повного та задовільного впровадження даного плану HACCP у товарне виробництво потрібен буде час, тому розподільна КТК є доречною. Критичне обмеження для даної КТУ встановлюється на необхідному цільовому рівні афлатоксинів, і моніторинг здійснюватиметься шляхом відбору проб та аналізу на афлатоксин за допомогою напівкількісних тестів.

Експортні елеватори, які дотримуються політики закупівлі вологої пшениці та застосування механічних сушарок, повинні узгоджувати обсяги закупівель з наявними сушильними потужностями. Затримка із сушінням призведе до зараження пліснявою, розігріву та швидкого утворення афлатоксинів.

Належні практики зберігання є необхідними на даному етапі для попередження повторного зволоження та пошкодження шкідниками.

Встановити процедури верифікації

Для кожної з цих критичних точок керування (КТК) будуть встановлені процедури перевірки правильності (валідації), а загальна верифікація буде забезпечуватися повністю кількісними результатами аналізу на афлатоксин. Для аналізу братимуться проби з партій, що надходять на вітчизняні комбікормові заводи, або проби експортної пшениці перед її відвантаженням за кордон.

Контроль плану HACCP має здійснюватися щоквартально. За необхідності до нього слід вносити зміни.

Можливі заходи з контролю за мікотоксинами

Найбільш ефективним заходом з контролю афлатоксинів є висушування до такого рівня вологості, за якої не підтримуватиметься ріст токсигенної плісняви й утворення мікотоксинів. Для більш довгострокового зберігання необхідне подальше висушування для попередження росту всіх плісняв. Пов’язаним заходом контролю є підтримка „безпечного” вмісту вологи. Наскільки це можливо, треба уникати механічних ушкоджень зерна та контакту із землею під час збирання врожаю.

Необхідно вжити заходів для зведення до мінімуму розповсюдження зараженого насіння, полова, стебел і сміття на землю, де спори можуть інфікувати рослини майбутнього врожаю.

Треба мінімізувати кількість сторонніх домішок і пошкоджених зерен у партії зерна, що зберігається. Для зберігання зерна в мішках необхідно пересвідчитися, що мішки чисті й сухі, складені на піддони, або наявний водонепроникний шар між мішками та підлогою. Уникати складання або насипання вологого щойно зібраного зерна більш ніж на кілька годин до висушування або обмолочування, щоб знизити ризик зростання рівня афлатоксинів.

Досліди з висушування та зберігання показали, що зараженню афлатоксинами можна також запобігти висушуванням зерна у два етапи. Коли пшеницю спочатку висушували до 16% (і якщо при цьому вологість жодної з її частин не перевищувала 16,5%), її можна було безпечно зберігати, принаймні, тиждень. Таке висушування дозволило б первинному трейдеру частково підсушити зерно пшениці, а тоді безпечно перепродати його вторинному трейдеру, який міг би завершити висушування. Там, де це можливо, аерувати зерно шляхом циркуляції повітря через склад для підтримування відповідної та рівномірної температури в усій області зберігання. Необхідно також вимірювати температуру зерна, яке зберігається, через кілька встановлених часових інтервалів під час зберігання. Підвищення температури на 2-3°С може вказувати на зростання мікроорганізмів і комах-шкідників.

Відділення прийнятних партій пшениці від неприйнятних було б ще одним корисним заходом контролю. Хоча відділення шляхом відбору проб і аналізу на афлатоксини застосовувалося як один із заходів контролю, її бажано використовувати лише для верифікації після того, як на попередніх етапах діаграми CFD було досягнуто високого рівня контролю за афлатоксинами.

Використання сортів, стійких до плісняви, дотримання правил агротехнологій, використання інсектицидів або хижаків для боротьби з комахами – все це приклади належної практики сільськогосподарського виробництва (GAP), які можуть бути ефективними в обмеженні розповсюдження передзбиральної плісняви та зараження мікотоксином.

Також елементом належної практики сільськогосподарського виробництва вважалося уникнення механічних ушкоджень зерна при належній вологості при обмолочуванні шляхом підбору відповідних комбайнів та сушінні із застосуванням сушарок, що дає низький вихід битих зерен.

Висновки

В результаті проведених досліджень та аналітичної роботи з розробки елементів системи управління якістю в органічному землеробстві нами було зроблено такі висновки:

  1. Проаналізовано концепцію належної сільськогосподарської практики (GAP) та аналізу ризиків і критичних точок контролю (HACCP), а також агротехнічні технології та методи, реко-мендовані FАО ВООЗ. На базі зібраної інформації розроблено програму з якості, рекомендовану до впровадження при вирощуванні якісного та безпечного зерна м’якої пшениці.
  2. Вперше розроблено концепцію щодо вимог до системи управління якістю та безпекою процесу вирощування м’якої пшениці, а саме: визначено дев’ять складових факторів (контрольних точок), які суттєво впливають на якість зерна пшениці як кінцевого продукту технологічного ланцюга.
  3. Розроблено типову блок-схему технологічного процесу виробництва цього виду продукції, яка відображає процес впровадження системи управління якістю у господарстві з вирощування пшениці, а також діаграму руху товарної продукції. Шляхом алгоритмізації показано можливі перепони та варіанти дій у випадку їхнього виявлення на тому чи іншому етапі впровадження системи якості у господарстві.
  4. На основі аналізу змісту основних технологічних етапів та факторів, які проявляються в процесі вирощування зерна м’якої пшениці, вперше запропоновано інтегровану модель системи GAP+НАССР та рекомендовано заходи зі зменшення рівня забруднення зерна мікотоксинами або його запобігання.
  5. Виконано аналіз наукової й технічної інформації та показано, що для вирощування якісного та безпечного зерна пшениці необхідні висока культура землеробства, своєчасне виконання всіх агротехнічних заходів, дотримання науково обґрунтованих технологій вирощування культури. Запровадження системи якості у господарствах буде запорукою високої врожайності пшениці та якості й безпеки зерна.

Новожилова Е.В., кандидат біологічних наук,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , +38(067)7918138
TUV Rheinland Ukraine, LLC

Література

  1. Commission Regulation (EC) No 1881/2006 of 19 December 2006 «Setting maximum levels for certain contaminants in foodstuffs» - Official Journal of the European Union.
  2. CODEX STAN 193-1995 «Codex General Standard for Contaminants And Toxins іn Foods», Rev. 5, 2009.
  3. CAC/RCP 51 «Prevention and Reduction of Mycotoxin Contamination in Cereals, including Annexes on Ochratoxin A, Zearalenone, Fumonisins and tricothecenes», Rev. 1, 2003.
  4. EFQM. European Foundation for Quality Management web portal [online]. 2006.
  5. EurepGAP. Transition Comporison Integrated Farm Assurance, VS3 – Mar 07. 6. Good Agricultural Practices: principles [online

Discuss this article