Ukrainian Belarusian English French German Japanese Lithuanian Polish Russian Spanish Turkish

Жнива 2008. Де зберігати та коли продавати зерно?

За попередніми даними врожай зернових та зернобобових в Україні у 2008 році перевищить 40 млн. тонн та за різними оцінками складе 45-47 млн. тонн. Ці цифри є набагато вищими за результати 2007/08 маркетингового року, коли було зібрано лише 29,3 млн. тонн. Як це не дивно виглядає, високий врожай цього року став проблемою для галузі в цілому, та більше за все для зерновиробників.

Високий врожай та перехідні залишки зерна минулих сезонів (на 1 серпня - це приблизно 3-4 млн. тонн враховуючи дані Держкомстату) немає де зберігати. В країні існуючі потужності розраховані на одночасне зберігання приблизно 30-32 млн. тонн, включаючи біля 27 млн. тонн на сертифікованих елеваторах (за даними ДП «Держреєстри України» на 22 серпня 2008 року в Україні є 645 сертифікованих елеваторів). Тобто на елеваторах та спеціалізованих сховищах «немає місця» для більш ніж 15 млн. тонн зернових.

Фактично на середину серпня 2008 року багато елеваторів призупинили приймання зерна мотивуючи або відсутністю вільних потужностей або контрактними зобов'язаннями. При цьому не треба забувати про масляні культури, які також потрібно зберігати (в цьому році тільки врожай ріпаку очікується на рівні 3 млн. тонн, а соняшника – 5,5 млн. тонн).

«Залишки» можливо і потрібно експортувати в інші країни, але транспортні та портові потужності України не дозволяють перевалити таку кількість вантажу в короткий період часу. За весь 2008-2009 маркетинговий рік експорт очікується на рівні 14-17 млн. тонн. Для інформації – за липень 2008 року Україна експортувала рекордні 1,7 млн. тонн зернових, тобто навіть при таких високих темпах потрібно майже 8-9 місяців для того щоб вивести 15 млн. тонн.

Внутрішнє споживання на продовольчі та кормові цілі в середньому за останні 5 років складає близько 20 млн. тонн в рік. Тобто, потреба переробних підприємств в сировині та тваринницького комплексу в фуражі не зможе швидко «поглинути» великий врожай, тим більше, що попит з боку внутрішнього споживання є більш-менш стабільним як по кількості, так і по часу.

В результаті, високий врожай на який не вистачає потужностей для зберігання та який не може бути одночасно затребуваний ні експортерами, ні з боку внутрішнього споживання викликав різке зниження закупівельних цін на зерно в період жнив.

Так, якщо на початку липня в Херсонські області фуражну пшеницю закуповували за 900-1000 грн. тонна на умовах EXW (зі складу підприємства), то на початку серпня, коли всі поля вже були зібрані та склади заповнені, ціна впала до 600-650 грн. за тонну. Важливо відзначити що на протязі липня ціни падали й на світовому ринку. На Лондонські товарні біржі (LIFFE) 01/09/2008 ціна ф’ючерсу в листопаді на фуражну пшеницю знизилась до 118 фунтів стерлінгів за тонну (біля 209 дол. США) з 150 фунтів (біля 265 дол. США) два місяця тому, але це падіння тільки на 21%.

Один з можливих виходів для виробників в ці сітуації – організація зберігання зерна на самому підприємстві.

Фото 1. Зернові сховища у Канадського фермера, провінція АльбертаПрактика організації сховищ на самих фермерських господарствах є розповсюджена в деяких країнах – відомих виробництвом зерна. Так наприклад в Канаді близько 70-80% зерна, яке виробляється фермерами може зберігатись у власних сховищах, які являють собою металеві ємкості («банки») місткістю в середньому 50-200 тонн (зустрічаються і більші). Для фермерів це означає незалежність в виборі часу коли продавати своє зерно.

В Україні така практика не є розповсюдженою, оскільки радянська система зберігання базувалася на великих індустріальних елеваторах. Проте, після приватизації ці елеватори в більшості використовуються власниками для закупівлі та накопичування партій зерна, а не для надання послуг зі зберігання.

Деякі середні та великі фермери почали задумуватися над будівництвом своїх власних сховищ типу тих, які використовують в Канаді. Але інвестування в будівництво «банок» вимагає часу та власне кажучи і інвестицій. При всіх своїх перевагах такі інвестиції потребують детальних розрахунків та планування. В своїх наступних дослідженнях ми проведемо такі базові розрахунки.

Фото 2. Завантаження зерна в поліетиленовий рукав, Херсонська обл., серпень 2008Фото 3. Завантаження зерна в поліетиленовий рукав, Херсонська обл., серпень 2008На цей час є доступними інші технології які дозволяють зберігати зерно. Одна з них це AG-BAG (або "біг-бег", "silo-bag") – зберігання в поліетиленові тришарових рукавах місткістю 200-240 т. зернових та біля 130 т. соняшнику терміном до 18 місяців (при дотриманні належних умов завантаження та зберігання). На практичному досвіді одного з аграрних підприємств Херсонські області – ТОВ «Супер нива» ми вирішили вивчити позитивні та негативні сторони цього способу зберігання.

Так, для початку необхідно закупити або орендувати спеціальну машину – пакувальний прес, яка заповнює рукав; машина приводиться в дію за допомогою трактора. В нашому випадку обладнання виробництва ROmiLL Grain було закуплено за 210 тис. гривень, або 42 тис. дол. США на момент покупки (але на українському ринку присутні пакувальні машини вартістю від 10 тис. дол. США / 85 тис. грн). Окрім обладнання, на собівартість зберігання впливає ціна поліетиленового рукава, завантаження, охорона та інші. За інформацією підприємства, собівартість зберігання 1 тонни зерна наведена в Таблиці 1.

Таблиця 1. Собівартість зберігання 1 тонни зерна (пшениця, ячмінь) протягом 5 місяців

Витрати Вартість, грн./т Вартість, дол. США/т
Загалом 45,30 9,44
Амортизація машини ROmiLL Grain * 10,50 2,19
Вартість рукава (5 тис. грн., з розрахунку 200 тонн) 25 5,21
Зарплата (завантаження та охорона протягом 5 міс.) 4,70 0,98
Інші витрати ** 5,10 1,06
 

Примітки: Курс для розрахунків - 4,80 гривні за 1 долар США.
*Амортизація розраховується на рівні 15% в рік від загальної вартості (210 тис. грн.) та поділена на 3 тис. тонн продукції (2 тис. пшениці та 1 тис. соняшнику) яка буде закладена на зберігання в 2008 році. Амортизаційні нарахування залежать від вартості обладнання (на ринку є машини вартістю від 10 тис. грн. / 85 тис. грн.), строку його служби, та обсягу продукції на яку буде "перекладатися" ця вартість.
** Включає вартість транспортування з току до місця зберігання зерна, амортизація іншої техніки (трактор який приводить в дію пакувальну машину, вантажівки), адміністративні витрати тощо.

Для порівняння затрат, в таблиці нижче наведенотарифи на елеватор, який знаходитися на відстані 23 км. від полів господарства.

Таблиця 2. Тарифи на зберігання з прийомки, зберігання та відвантаження зерна на Тягинському елеваторі, дані на 11 серпня 2008

Послуга Тариф
Зберігання
- до 1 місяця
- більше 1 місяця
0,65 коп. т/день
0,95 коп. т/день
Прийомка 12,5 грн./т
Очистка 7 грн./т за 1%
Сушка 18 грн./т за 1%
Відвантаження
- на воду
- на автотранспорт
34,5 грн./т
24,5 грн./т
 

Якщо не враховувати вартість очистки (зерно загружалось в рукави без очистки), сушки (зерно має низьку вологість з поля) та відвантаження (не бралась в розрахунок, тому що при продажі на стандартних умовах «Франко-елеватор» за це відповідає покупець), то за 5 місяців зберігання послуги елеватора будуть коштувати біля 155 грн. за тонну.

Зберігання на елеваторі може розглядатися на термін до 1 місяця, коли вартість буде біля 32 грн. за 1 тонну (знову, без вартості очистки та сушіння). Але, в цьому випадку потрібно врахувати вартість завантаження та транспортування до елеватору з можливими простоями. А саме основне – елеватор повинен мати вільні потужності для прийому або мати контрактні зобов'язання з підприємством (що є проблемою в цьому році).

При закладенні зерна в рукав найважливішим фактором є його вологість.

Зі слів постачальника обладнання, рекомендується, щоб вологість зерна не перевищувала:
- 14-15% для зернових (пшениця, ячмінь тощо) при зберіганні до 9 міс., та 12%-13% до 18 міс.;
- 12% для соняшнику зберігання до 9 міс., та 9-10% до 18 міс.

В той же час, висновки які можна зробити з дослідів зроблених в Аргентині, при довгостроковому зберіганні пшениці (3 місяця й більше) її вологість не повинна перевищувати 12%, що є дуже важливо для продовольчої пшениці на насіннєвого матеріалу. Для кукурудзи вологість повинна бути в межах 13-13,5% якщо вона закладається на більш ніж 150 днів. Соняшник при вологості до 12% можна зберігати понад 200 днів без втрати якості культури.

В нашому прикладі, вологість пшениці, яка закладалась на зберігання була в рамках 9-12% та 6-9% для соняшника, що обумовлено сухою погодою під час жнив. Але планується, що не дивлячись на низьку вологість, підприємство буде контролювати вологість зерна в процесі зберігання через регулярний відбір проб.

Фото 4. Поліетиленові рукави заповнені соняшником, Херсонська обл., серпень 2008Фото 5. Поліетиленові рукави заповнені пшеницею, Херсонська обл., серпень 2008Іншим фактором – є температура зерна, яка не повинна бути більшою ніж 35 градусів Цельсія, але не перевищувати температуру середовища (для запобігання утворенню конденсату). В одному випадку ТОВ «Супер нива» завантажувало соняшник, який мав температуру 36,6 градусів.

Крім цього, необхідно підготувати площадку для зберігання завантажених рукавів – площадка повинна бути рівною та очищеною від предметів, які можуть пошкодити матеріал рукава (скло, каміння, стерня тощо). Також, при необхідності, повинна бути забезпечена охорона території.

Виробниками рукавів для зберігання декларується, що зерно може зберігатися на протязі 18 місяців. Однак, в плани підприємства входить зберігання до кінця 2008 – початку 2009 року.

Основна мета – це продаж продукції за більшою ціною, ніж пропонувалася покупцями на момент жнив та закладення на зберігання (600-650 грн./т. за фуражну пшеницю станом на середину серпня) та 1800-1900 грн./т. для соняшника на кінець серпня. Підприємство очікує на ціну на рівні 1500 грн./т. для фуражної пшениці та 3000 грн./т. для соняшнику.

Ми будемо продовжувати це дослідження для того щоб відповісти на два головних питання (результати будуть публікуватися на сайті Проекту):
- Яким є стан (якість) продукції при використовуванні описаної технології зберігання;
- Як зміниться ціна на продукцію на протязі терміну зберігання (тобто чистий економічний ефект).

Ціновий моніторинг - пропозиції, які отримувало підприємство на умовах EXW (продаж зі складу)

Ціна \ Дата 1.09.08 15.09.08 1.10.08 15.10.08 1.11.08 1.12/08 1.01.09 1.02.09 1.03.09 1.04.09 1.05.09
фуражна пшениця, грн./т. 1050 650-680 800 700 610 520 610
продано 67%
720 860
продано 33%
-- --
соняшник, грн./т. 1800- 1900 1500- 1600 1300- 1400 1100- 1200 1060- 1080 1250 1300 1500 1750 1850
продано 50%
1950
продано 50%

 Підприємство «Супер нива» розташоване в м. Херсон, його керівництво погодилось надавати консультаційну та практичну допомогу з приводу зберігання зернових в поліетиленових рукавах (тел. +38-050-318-5460).


Дослідження проводилося спільно Канадсько-Українським зерновим проектом й ТОВ «Супер нива» (м. Херсон) та не є рекламним матеріалом. Канадсько-Український зерновий проект та ТОВ «Супер нива» не несуть відповідальності за результати впровадження будь-яких технологій та засобів описаних в даному дослідженні.