Ukrainian Belarusian English French German Japanese Lithuanian Polish Russian Spanish Turkish

Ресурсоощадне землеробство: поширенні питання

Цей переклад з англійської матеріалу "Conservation Agriculture. Frequently Asked Questions" ("Ресурсоощадне Землеробство. Поширенні питання") Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, яка приділяє багато уваги цьому питанню. Ресурсоощадне Землеробство спрямоване на досягнення стійкого і прибуткового сільського господарства, й відповідно на поліпшення умов життя фермерів шляхом застосування трьох принципів: мінімального порушення ґрунту, використання постійного ґрунтового покриву і сівозміни. Прикладами ресурсоощадних систем землеробства є No-till (ноу-тілл) та Strip-till (стріп-тілл).

Яка мета ресурсоощадного землеробства?

Ресурсоощадне Землеробство має на меті збереження, покращення та підвищення ефективності використання природних ресурсів за допомогою комплексного централізованого управління доступними біологічними ресурсами, ґрунтами та водою в поєднанні із зовнішніми факторами. Ресурсоощадне Землеробство має важливе значення як для захисту навколишнього середовища, так і для розвитку сільськогосподарського виробництва. Його можна також назвати ресурсозберігаючим або відтворювальним землеробством.

Які характерні особливості ресурсоощадного землеробства?

Ресурсоощадне Землеробство підтримує та зберігає постійний або напівпостійний органічний ґрунтовий покрив. Це може бути як вирощування сільськогосподарських культур, так і мульчування. Основним завданням є живлення біоти ґрунту та захист ґрунту від сонячного впливу, дощу та вітру. Ґрунтова фауна та мікроорганізми виконують функцію розпушування ґрунту та регуляції балансу поживних речовин у ньому. Механічна обробка та розпушування ґрунту порушують цей процес. Таким чином, нульова або мінімальна механічна обробка ґрунту є основним елементом Ресурсоощадного Землеробства. Поєднання різних сівозмін також має важливе значення для уникнення проблем, пов'язаних з хворобами та шкідниками.

На відміну від закладених рослинних залишків, біомаса, така як сидеральні культури, покривні культури та пожнивні рослинні залишки, у Ресурсоощадному Землеробстві залишається на поверхні ґрунту. Мертва біомаса виконує роль фізичного захисту поверхні ґрунту та сприятливого середовища існування ґрунтової фауни. В такий спосіб досягається зниження мінералізації та встановлюється необхідний рівень насичення ґрунту органічними речовинами.

Які складові ресурсоощадного землеробства?

Раціональне використання рослинних залишків: раціональне використання залишків сільськогосподарських культур та бур’янів є невід’ємною частиною Ресурсоощадного Землеробства. Наприклад, скошування покривної культури та бур’янів перед цвітінням або зав’язуванням насіння, рівномірний розподіл залишків сільськогосподарських культур, що покращує фільтрацію дощових вод за захищає ґрунтові води від випаровування. Покрив з пожнивних залишків також надає захист і середовище харчування для ґрунтової фауни, яка утворює та підтримує відкриту систему ґрунтових пор.

Нульова механічна обробка ґрунту: нульова механічна обробка ґрунту є технічним елементом Ресурсоощадного Землеробства, але її застосування не завжди можна назвати Ресурсоощадним Землеробством, оскільки вона передбачає використання стернових сівалок для посіву насіння, а також покращення структури ґрунтів шляхом утворення органічного ґрунтового покриву. Все це полегшує прямий посів та підвищує його ефективність. У Ресурсоощадному Землеробстві використовуються біологічні методи покращення структури ґрунту. За певних умов, нульова механічна обробка також застосовується як самостійний метод у традиційному землеробстві.

Протиерозійна обробка ґрунту: протиерозійна обробка ґрунту («охоронне землеробство») передбачає використання пожнивних залишків для покращення фільтрації води та протидії ерозії. Пожнивні залишки використовують в охоронному землеробстві для зменшення ерозії голого ґрунту. Отже, деякі методи охоронного землеробства, наприклад нульова механічна обробка, можуть бути складовими Ресурсоощадного Землеробства.

Прямий посів: прямий посів є методом посіву без попередньої культивації ґрунту для підготовки посівного ложа. У Ресурсоощадному Землеробстві використовуються інструменти та обладнання для внесення насіння крізь покрив з пожнивних залишків. Проте поняття прямого посіву може використовуватися в традиційному землеробстві, що поєднує первинну та передпосівну обробку ґрунту, а також посів у одну операцію, виконувану однією машиною.

Органічне землеробство: методи органічного землеробства можуть використовуватися у Ресурсоощадному Землеробстві, проте в органічному землеробстві все ще зберігається механічна обробка ґрунту. У Ресурсоощадному Землеробстві не забороняється використання хімікатів. Наприклад, гербіциди є важливим компонентом Ресурсоощадного Землеробства, особливо на перехідному етапі, до встановлення нового балансу популяції бур'янів. Проте, зважаючи на важливість біоти ґрунту для всієї системи, хімікати та добрива використовуються дуже обережно, а їх кількість зменшується кожного року.

Чому не бажано здійснювати механічну обробку ґрунту?

  1. Беручи до уваги показники загальної родючості та структури, цілинні ґрунти зазвичай більш родючі ніж ґрунти, які десятиліттями піддавались культивації.
  2. Спостерігаючи за природою, можна зрозуміти, що ріст рослин можливий без будь-якої обробки ґрунту, інакше всі незаймані землі перетворилися б у пустелі.
  3. Науково доведено, що фільтрація води краще відбувається у необроблених ґрунтах покритих пожнивними залишками.

Пояснення:
Нагромадження пожнивних рослинних залишок на ґрунтах з недоторканою структурою забезпечує захист та сприятливе середовище існування для ґрунтової фауни, яка, в свою чергу, забезпечує підтримання сприятливої та стабільної структури ґрунту, а також утворення постійних макропор для кращої фільтрації води. Цей процес біологічного покращення структури ґрунту вибудовується самостійно за відсутності механічної обробки, яка йому лише шкодить чи, навіть, може призвести до його зупинки.

Чому раніше люди вдавалися до механічної обробки ґрунту?

Перші спроби рільництва були різновидом підсічно-вогневого землеробства без обробки ґрунту, а з використанням палиць, якими викопували отвори для насіння. З розвитком сільського господарства механічна обробка ґрунту стала єдиним методом боротьби з бур'янами у великомасштабних сільськогосподарських підприємствах. До того ж, в умовах помірного клімату недоліки обробки ґрунтів менш помітні, аніж у зоні тропіків.

Механічна обробка ґрунту забезпечує аерацію та, як результат, швидку мінералізацію органічних речовин в цілинних ґрунтах. В результаті цього природні органічні речовини, що містяться у ґрунті, стають доступними для наступних сільськогосподарських культур, хоча лише на обмежену кількість років. Саме це стало причиною появи помилкового уявлення про те, що механічна обробка ґрунту підвищує показники його родючості.

Оскільки функцію підживлення, яку раніше виконували органічні речовини ґрунту, взяли на себе мінеральні добрива, створення сприятливої структури ґрунту стало можливим лише завдяки більш інтенсивній обробці. Створення сприятливої структури ґрунту неприродними методами не дає довготривалого ефекту та призводить до необхідності ще інтенсивнішої обробки. З року в рік це зменшує вміст органічних речовин у ґрунті, що тільки підсилює проблему. До того ж, постійно зростає необхідна потужність сільськогосподарської техніки для обробки ґрунтів у традиційному землеробстві.

Висновки:

  • На більшості сільськогосподарських земель неможливо вирощувати сільськогосподарські культури без попередньої механічної обробки ґрунту через його загальну деградацію.
  • Обробку та розпушування ґрунту зазвичай сприймають лише як механічну проблему.
  • Велика кількість фермерів та більшість населення не можуть навіть уявити, як можна вирощувати сільськогосподарські культури без попередньої механічної обробки ґрунту

Чи сумісне ресурсоощадне землеробство з інтегрованим захистом рослин?

Ресурсоощадне Землеробство сумісне із методами Інтегрованого Захисту Рослин (ІЗР). У Ресурсоощадному Землеробстві, як і у ІЗР, акцент робиться на підтримці природних біологічних процесів. Це розширює сферу застосування методів ІЗР з управління сільськогосподарськими культурами та захистом від шкідників до землеробства загалом. Без використання методів ІЗР побудова біоти ґрунту та подальше розпушування нею ґрунту було б неможливим.

Яка роль тваринництва у ресурсоощадному землеробстві?

Тваринництво може бути повністю інтегрованим до Ресурсоощадного Землеробства. Такий підхід дозволяє боротися з проблемами охорони навколишнього середовища, спричиненими концентрацією на певній території великомасштабних тваринницьких господарств. Інтеграція тваринництва до Ресурсоощадного Землеробства дає фермерам можливість залучати до сівозміни фуражні культури, таким чином, розширюючи її та, разом з тим, позбавляючись від багатьох проблем, пов'язаних із боротьбою з шкідниками. Фуражні культури є культурами подвійного призначення, їх можна використовувати як корм для худоби та як матеріал для покриву ґрунту. Все ж, у посушливих регіонах з нерозвиненою біотою ґрунту питання щодо найоптимальнішого способу використання органічних речовин (для покриву ґрунту чи для корму) залишається невирішеним.

Помилкові твердження:

  • «Це тільки для великих механізованих господарств» — Сучасні технології дозволяють використання методів Ресурсоощадного Землеробства в малих господарствах з мінімальним доступним набором ручного сільськогосподарського інвентаря.
  • «Пожнивні залишки на полі призводять до збільшення кількості хвороб культур» — Це великою мірою залежить від правильної сівозміни. Вирощування культури на одній ділянці без ротації методом нульової обробки ґрунту є можливим, але небажаним, оскільки, як і у традиційному землеробстві, це створює проблеми зі шкідниками і, таким чином, вже не може вважатися Ресурсоощадним Землеробством.
  • «Таким чином можна вирощувати тільки зернові культури» — Цю систему було адаптовано до потреб овочевих та коренеплідних культур. На сьогоднішній день її використання можливе не лише для вирощування зернових та зернобобових культур, але також і для цілого ряду інших, серед яких можна виділити цукрову тростину, овочі, картоплю, буряки та навіть маніоку. Методи Ресурсоощадного Землеробства також можна використовувати у вирощуванні багаторічних культур, таких як фруктові дерева та виноградна лоза.
  • «Це дає результат лише за особливих кліматичних умов та лише на деяких типах ґрунтів» — Ресурсоощадне Землеробство практикується у багатьох агроекологічних районах, від вологих тропіків до холодних зон помірного клімату, а також на усіх типах ґрунтів. На сьогоднішній день, єдиною зоною, де застосування системи Ресурсоощадного Землеробства не приносить необхідних результатів, залишаються посушливі регіони з сильною нестачею води та нерозвиненою біотою ґрунту. У таких місцевостях пожнивні залишки частіше використовуються як корм для тварин.

Які недоліки ресурсоощадного землеробства?

Ресурсоощадне Землеробство — це завжди безпрограшний варіант. Але це не означає повну відсутність проблем. Часто виникає потреба у застосуванні гербіцидів, особливо при сильному заростанні бур’янами та на перехідному етапі від традиційної культури землеробства. На перехідному етапі, у зв’язку з процесами встановлення біологічної рівноваги, ґрунтові шкідники та хвороботворні мікроорганізми можуть створювати нові проблеми. Проте, коли ці процеси завершено, ґрунти проявляють більшу стабільність, ніж при традиційному землеробстві. Ресурсоощадне Землеробство дозволяє вирішити всі, наразі існуючі, проблеми з сільськогосподарськими шкідниками.

Чи можливе ресурсоощадне землеробство без покриву ґрунту пожнивними рештками?

Самостійне утворення сприятливої структури ґрунту можливе лише для деяких типів ґрунтів та за певних кліматичних умов. Метод нульової обробки ґрунту передбачає утворення та підтримку відкритої системи ґрунтових пор біомасою ґрунту. У Ресурсоощадному Землеробстві таке природне розпушування замінює механічне. Біомаса ґрунту складається з макро- та мікрофауни (земляні черв’яки, комахи, мікроорганізми) та флори (гриби та коріння рослин). Цю систему необхідно забезпечувати захистом та поживними речовинами. Органічний ґрунтовий покрив захищає середовище існування біомаси ґрунту та надає їй поживні речовини для харчування. До того ж, використання органічного ґрунтового покриву відіграє важливу роль у боротьбі з бур'янами. Метод нульової обробки ґрунту без застосування ґрунтового покрову можливий у особливих, дуже нечастих, випадках, але, навіть тоді, це призводить до виникнення проблем з бур'янами і, як результат, необхідності використання великої кількості гербіцидів.

Чому сівозміна є необхідним елементом ресурсоощадного землеробства?

Ресурсоощадне Землеробство без сівозміни можливе, але більш трудомістке, особливо, якщо звести використання пестицидів до мінімуму. Будь-яка сільськогосподарська культура, постійно вирощувана на одному і тому ж полі, з часом, накопичує шкідники та хвороби. У Ресурсоощадному Землеробстві пожнивні рослинні залишки та відходи залишаються на поверхні ґрунту, а не спалюються чи переорюються, тому зараження інфекцією наступних культур можна уникнути лише якщо перед повторним вирощуванням культури пройде достатня кількість часу. До того ж, різні культури сівозміни мають різну будову кореневих систем, розташованих у різних шарах ґрунту. Різні культури також потребують абсолютно різних поживних речовин. Сівозміна дозволяє не тільки урізноманітнити продукцію, але також встановити синергетичні зв’язки між різними сільськогосподарськими культурами для кращого засвоєння поживних речовин та підвищення ефективності боротьби зі шкідниками.

Які переваги ресурсоощадного землеробства?

Ресурсоощадне Землеробство видається доволі привабливим з багатьох причин:

Переваги для фермерів:

  • Зменшення трудомісткості процесу вирощування, його тривалості та енергетичних затрат.
  • Зниження собівартості продукції.
  • У випадку механізованих сільських господарств: дешевший ремонт та довший термін експлуатації тракторів, зменшення їх необхідної потужності й кількості проходів техніки і, як результат, скорочення витрат на пальне.
  • Краща прохідність техніки у полі.
  • Більш стабільні врожаї, особливо в посушливі роки.
  • Поступове збільшення об’ємів врожаю та зменшення витрат на виробництво.
  • Збільшення прибутку в деяких випадках відразу, або в усіх випадках через декілька років.

Переваги для громад/навколишнього середовища/розподілу води:

  • Постійне та рівномірне надходження води до річок та колодязів.
  • Чиста вода, завдяки зменшенню ерозії ґрунтів.
  • Менше повеней.
  • Мінімізація впливу екстремальних погодних та кліматичних умов (урагани, посухи і т. д.).
  • Зниження вартості утримання доріг й водних шляхів.
  • Краща продовольча безпека

Глобальні переваги:

  • Покращена секвестрація (поглинання) викидів діоксиду вуглецю, що призводить до зменшення парникового ефекту: у деяких країнах, фермери, що користуються методами Ресурсоощадного Землеробства, навіть отримують за це грошові гранти від держави; в масштабах планети, у результаті переходу на Ресурсоощадне Землеробство, об’єми поглинутого вуглекислого газу (CO2), можуть навіть перевищити об'єми, що потрапляють в атмосферу в результаті діяльності людини.
  • Менша промивка ґрунтів та, як результат, скорочення обсягів забруднення відкритих водойм та ґрунтових вод.
  • Практично відсутня ерозія ґрунту (новий ґрунт утворюється швидше ніж руйнується старий).
  • Краще та регулярніше підживлення ґрунтових вод.

Чи можливе відновлення деградованих ґрунтів за умови переходу до ресурсоощадного землеробства?

Основою Ресурсоощадного Землеробства є біомаса ґрунту. Таким чином, потрібно створити умови, за яких ґрунтова біомаса змогла б безперешкодно розвиватися. Сюди належить наявність добрив та поживних органічних речовин, сприятливий рівень кислотності та вологості. Для відновлення сильно деградованих ґрунтів необхідно здійснити розпушування ущільненого шару, вапнування ґрунту, внесення сидеральних та мінеральних добрив для відновлення стабільного рівня поживних речовин. Після переходу до Ресурсоощадного Землеробства стан ґрунтів зазвичай покращується, тобто показники утворення нового ґрунту перевищують показники рівня деградації та ерозії. Таким чином, стан навіть деградованих ґрунтів покращується і вони стають родючими. Чудовим прикладом є бразильські серрадо — рівнини, які вважалися непридатними для сільського господарства, але пізніше, завдяки Ресурсоощадному Землеробству, перетворилися на високородючі сільськогосподарські угіддя.

Чи можливе ресурсоощадне землеробство на практиці?

Ті чи інші елементи Ресурсоощадного Землеробства практикуються на близько 45 мільйонах гектарів угідь, переважно у Північній та Південній Америці. Кількість малих та великих господарств, які переходять на Ресурсоощадне Землеробство, зростає у геометричній прогресії. Це відбувається завдяки високій економічності та екологічності даного методу. У Південній Америці фермери, що практикують Ресурсоощадне Землеробство утворюють місцеві, регіональні та національні фермерські організації та отримують різного роду підтримку від держави. У Європі було засновано регіональну організацію Європейська Федерація Ресурсоощадного Землеробства, яка об'єднує національні організації Великобританії, Франції, Німеччини, Португалії та Іспанії.

Площа земельних угідь, на яких практикується Ресурсоощадне Землеробство, у різних країнах (га)
Країна 1999/2000 2004/2005
Сполучені Штати 19 750 000 25 304 000
Бразилія 13 470 000 23 600 000
Аргентина 9 250 000 18 269 000
Австралія 8 640 000 9 000 000
Канада 4 080 000 12 522 000
Парагвай 800 000 1 700 000
Мексика 650 000  
Болівія 200 000 550 000
Чилі 96 000 120 000
Колумбія 70 000 102 000
Уругвай 50 000 263 000
Венесуела 50 000 300 000
Індія, Пакистан, Бангладеш і Непал   1 900 000
Південна Африка   300 000
Іспанія   300 000
Франція   150 000
Китай   100 000
Інші 1 000 000 1 000 000
Загалом 58 106 000 95 480 000

 

Що перешкоджає поширенню ресурсоощадного землеробства?

Незважаючи на численні переваги, Ресурсоощадне Землеробство поширюється відносно повільно. Перш за все, природні умови в країнах з тропічним кліматом зумовлюють вищу затребуваність високоефективних методів землеробства, порівняно з країнами з помірним кліматом. У результаті цього, Ресурсоощадне Землеробство набуло широкої популярності у Латинській Америці. Цей процес був довготривалим, але, створена протягом останніх 20 років, база знань забезпечує швидкий та невпинний розвиток ресурсоефективного землеробства. У деяких штатах Бразилії Ресурсоощадне Землеробство повністю замінило традиційне, а у Коста-Ріці у Міністерстві сільського господарства існує навіть спеціальний Департамент Ресурсоощадного Землеробства.

У Сполучених Штатах Америки перехід до Ресурсоощадного Землеробства почався та відбувається в основному завдяки тиску з боку суспільства, яке усвідомило переваги даного методу. Європа у цих процесах залишилася далеко позаду; фермери все-ще не відчувають достатнього тиску, ні з боку держави, ні з боку суспільства, а природні індикатори (ерозія, повені) не сприймаються всерйоз. Завдяки регуляції ерозії, збільшенню об’ємів врожаїв та зменшенню трудомісткості процесу вирощування сільськогосподарських культур, Ресурсоощадне Землеробство має великий потенціал у Африці. Створюються проекти, що базуються на різноманітних методах, від немеханічного розпушування ґрунту до Ресурсоощадного Землеробства. Проте, ці ініціативи часто зіштовхуються з численними проблеми. Ще одним регіоном, в якому перехід на Ресурсоощадне Землеробство буде надзвичайно вигідним, є Центральна Азія.

У країнах колишнього Радянського Союзу, у зв’язку з екологічними проблемами та нестачею сучасної техніки, традиційне землеробство переживає складні часи. Разом з тим, без переходу на Ресурсоощадне Землеробство інвестиції у нове обладнання та техніку, не дадуть потрібного результату. Перехід на Ресурсоощадне Землеробство також потребує неабияких управлінських навичок. Перші роки можуть бути дуже важкими для фермерів, тому їм знадобиться підтримка та досвід інших фермерів, а також фінансова підтримка для інвестування у нову техніку (наприклад, сівалки для безорного посіву). Необхідна техніка часто виявляється недоступною: для переходу на Ресурсоощадне Землеробство фермеру потрібна щонайменше сівалка для безорного посіву, яку дуже важко знайти у деяких регіонах. Часто фермери ідуть на ризик та купують техніку через Інтернет, навіть не розуміючи принципів її дії. Виробники сільськогосподарської техніки не підтримують поширення Ресурсоощадного Землеробства, оскільки це призведе до падіння рівня продаж, особливо великих тракторів та обладнання для механічної обробки ґрунту.

Чому ресурсоощадне землеробство не набуло загального визнання та широкого поширення?

На це питання немає однозначної відповіді; все залежить від конкретних обставин. У багатьох випадках люди просто не знають про Ресурсоощадне Землеробство та його переваги, а механічна обробка ґрунту чи оранка укоренилися у свідомості як єдино можливі методи обробки, тож Ресурсоощадне Землеробство навіть не сприймається серйозно. Погодні умови у зонах з помірним кліматом дозволяють використання методів традиційного землеробства, оскільки тут, на відміну від зони тропічного клімату, вони не сприяють поширенню хвороб та ерозії. Вплив навколишнього середовища є недостатньо високим для того, щоб змусити фермерів переглянути технології та методи виробництва, а національна та регіональна політика у галузі сільського господарства доволі упереджено ставиться до деяких елементів Ресурсоощадного Землеробства. Крім вищезгаданих факторів, які є результатом недостатньої обізнаності, відчувається також опір переходу до Ресурсоощадного Землеробства з боку деяких компаній та бізнес-груп. Наприклад, компанії з виробництва сільськогосподарської техніки збанкрутують після масового переходу до Ресурсоощадного Землеробства.

Яку роль відіграють генетично модифіковані організми у ресурсоощадному землеробстві?

Переваги та недоліки генетично модифікованих організмів (ГМО) є окремим питанням, яке ніяк не пов’язане зі Ресурсоощадним Землеробством. Тут ситуація така ж як і у традиційному землеробстві — деякі фермери використовують ГМО, а деякі намагаються їх уникати. Частина людей вважає, що при Ресурсоощадному Землеробстві вирощують спеціальні, стійкі до гербіцидів культури. Насправді ж, у цьому немає потреби, оскільки популяцію бур’янів вдається контролювати завдяки правильній сівозміні та використанню покривних культур. Багато фермерів навіть вважають стійкі до гербіцидів культури шкідливими та небажаними для вирощування у господарствах, побудованих на принципах Ресурсоощадного Землеробства. Це пов’язано з тим, що вирощування цих культур спонукає до надмірного використання гербіцидів, які становлять небезпеку для біоти ґрунту та навіть можуть призвести до виникнення стійких до гербіцидів бур'янів.

Яким чином продовольча та сільськогосподарська організація ООН сприяє поширенню ресурсоощадного землеробства?

Через прямий зв'язок з проблемами продовольчої безпеки, біорізноманіття, ефективного використання водних та земельних ресурсів, зменшення об'ємів вуглекислого газу в атмосфері Ресурсоощадне Землеробство визнається основною можливістю та засобом втілення в життя багатьох міжнародних конвенцій, серед яких: Конвенція про безперервний розвиток, Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням, Конвенція Організації Об'єднаних Націй про охорону біорізноманіття, Рамкова конвенція Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН вже більше 10 років сприяє поширенню Ресурсоощадного Землеробства у країнах Латинської Америки. Оскільки тут впровадження цієї системи увінчалось успіхом, програму сприяння було поширено ще й на країни Африки та Центральної Азії. Департаментом сільського господарства цієї організації було створено комплексний міждисциплінарний проект, метою якого є розвиток та поширення Ресурсоощадного Землеробства.


Discuss this article