Фундаментальні фактори в березні були проти зернового ринку, вірніше цін на зерно. Міжнародна рада по зерну (IGC) оновила свій прогноз по виробництву зерна в бік збільшення на 3 млн тонн до 2175 млн тонн, а також скоротила оцінку споживання й в результаті перехідні залишки зросли на 4 млн тонн до 608 млн тонн. Звіт Міністерство сільського господарства США (USDA) був ще більше песимістичним з точки зору скорочення споживання - кінцеві залишки пшениці досягли рекордної відмітки 292,8 млн тонн, залишки кукурудзи хоч й не стали рекордними, але зросли на 5,8 млн тонн до 303,2 млн тонн. Такі данні мали б негативно сказатися на цінах в нормальних умовах. Але в умовах пандемії коронавірусу й глобальної невизначеності ціни на зерно в березні зростали. В Україні з 11 березня оголошено загальнонаціональний карантин через спалах коронавірусу, що не завадило активній весняній посівній кампанії, яка за прогнозами Мінекономрозвитку покаже зростання площ під кукурудзою й соняшником.
Міжнародна рада по зерну (IGC) в березневому звіти справедливо відзначила, що незважаючи на різке зростання поточного попиту на окремі товари, особливо на рис і продукти з пшениці, ослаблення економічної кон'юнктури може стримати споживання в більш довгостроковій перспективі, зокрема таких промислових продуктів, як етанол і крохмаль з кукурудзи. На думку Ради логістичні труднощі впливають на імпорт, а також можуть вплинути на весняні польові роботи. Хоча наразі Рада рахує, що посівна кампанія відбудеться як заплановано.
Оцінку світового виробництва зерна (пшениця і кормове зерно) в 2019/20 році Міжнародна рада по зерну збільшила на 3 млн тонн до 2175 млн тонн в порівнянні з прогнозом минулого місяця, в т.ч. 763 млн тонн пшениці й 1116 млн тонн кукурудзи. Це відбулось головним чином через коригування показника по кукурудзі в ЄС. З урахуванням скорочення оцінки споживання прогноз запасів всіх видів зерна збільшено на 4 млн. тонн до 608 млн тонн, однак це все ще на 17 млн тонн нижче торішнього показника і є чотирирічним мінімумом, знову ж таки за рахунок кукурудзи.
Міністерство сільського господарства США (USDA) зробило більш суттєву переоцінку на сезон 2019/20, збільшив світові кінцеві залишки пшениці на 5,6 млн тонн до рекордних 292,8 млн тонн й кукурудзи на 5,8 млн тонн до 303,2 млн тонн. Загальне світове виробництво пшениці й грубих зернових, за оцінками USDA, складе 2168,23 млн тонн, в т.ч. 764,46 млн тонн пшениці й 1113,02 млн тонн кукурудзи.
Прогнози про зростання кількості доступного зерна багато країн проігнорувало через пандемію COVID-19. Заради справедливості треба відзначити, що вплив коронавірусу на світову економіку в цілому, й на сільське господарство зокрема, все ще не можна точно оцінити. Тому, деякі країни почали вводити квотування або заборону експорту зерна та продуктів переробки. Так, Казахстан на квітень встановив квоту на експорт в 200 тис тонн пшениці й 70 тис тонн пшеничного борошна. Румунія вирішила тимчасово призупинити експорт зерна за межі ЄС, а також розглядає можливість зупинити експорт в загалі. Росія встановила загальну квоту на експорт пшениці, кукурудзи, ячменю й жита в розмірі 7 млн тонн до кінця червня поточного року. Україна вирішила обмежити експорт лише пшениці цифрою 20,2 млн тонн, тобто до завершення сезону (за квітень-червень) дозволено вивезти 2,4 млн тонн пшениці, тобто по 0,8 млн тонн в місяць в середньому. Також на початку квітня уряд України заборонив експорт гречки, ціна на яку суттєво виросла.
В березні IGC зробила перший прогноз попиту і пропозиції на новий 2020/21 маркетинговий рік. Виробництво всіх видів зерна, згідно оцінки, досягне нового рекорду в 2223 млн тонн (в т.ч. пшениці - 768 млн тонн, кукурудзи - 1157 млн тонн), що приблизно на 2% більше, ніж в поточному сезоні 2019/20. У зв'язку зі зменшенням запасів на початок маркетингового року сукупне світове споживання зернових (виробництво плюс запаси на початок року) оцінюється на 1% вище, ніж в попередньому сезоні. Також, виходячи з очікуваного зростання попиту, передбачається подальше зниження рівня перехідних залишків до 605 млн тонн. Обсяги торгівлі повинні досягти нового максимуму в 385 млн тонн завдяки зростанню відвантажень пшениці, кукурудзи та сорго.
Індекс IGC по зерну і олійним (GOI) з часу виходу останнього огляду Ради майже не змінився. Субіндекс GOI по пшениці з минулого місяця зріс на 2%, так як пожвавлення експортного попиту і сплеск споживчих закупівель більш ніж компенсували колишні втрати. У зв'язку з тиском, обумовленим в першу чергу різким спадом цін на сиру нафту і погіршенням рентабельності виробництва етанолу, субіндекс GOI по кукурудзі знизився на 1%.
Через дуже теплу зиму, в цьому році в Україні весняна посівна кампанія почалась раніше, ніж зазвичай. Станом на 9 квітня посіяно 2,7 млн га ярих культур, або 18% до прогнозу (15,26 млн га). Зокрема: пшениці посіяно 112,3 тис га (прогноз 132,5 тис га), соняшнику – 861,8 тис га (6,2 млн га), ячменю – 854,2 тис га (1,1 млн га), гороху – 346,6 тис га (396 тис га), кукурудзи – 290,1 тис га (5,4 млн га), вівса – 86,5 тис га (95 тис. га), цукрових буряків – 117,4 тис га (209 тис. га), сої – 23,8 тис га (1,4 млн га). За прогнозами в цьому році площа під 10 основними ярими культурами складе 15,26 млн га, що на 0,3 млн га більше, ніж у 2019 році. У структурі посівів збільшиться частка кукурудзи та соняшнику, зменшиться - ярого ячменю й ярої пшениці, сої та цукрового буряку.
Більше всього аграріїв турбує відсутність вологи в ґрунті. За інформацією Українського гідрометеорологічного центру у березні у багатьох районах південних областей не було жодного ефективного дощу, внаслідок цього на більшості посівних площ запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту оцінювалися як найнижчі для ранньовесняного періоду. Найгірша ситуація спостерігалася в Одеській області, де запаси вологи у 2-3 рази менші середніх багаторічних показників, на півдні області та у центральних районах спостерігається ранньовесняна засуха.
Котирування ф'ючерсу на кукурудзу на Чиказькій товарній біржі протягом березня досягали рівня 3,86 дол/бушель (152 дол/т), але закрили місяць падінням до 3,4 дол/бушель (134 дол/т), станом на початок квітня ціни коливаються біля 3,33 дол/бушель (131 дол/т). Біржові ціни на пшеницю навпаки зростали й закрили місяць на вищому рівні, ніж в лютому. Ціна на м'яку пшеницю досягала в березні відмітки 5,71 дол/бушель (210 дол/т), в кінці місяця ціна опустилась й закрила березень на рівні 5,62 дол/бушель (206,5 дол/т). Тверда пшениця повторила динаміку м'якої й на 31 березня закрила торги на рівні 4,99 дол/бушель (183 дол/т). Станом на початок квітня ціни на пшеницю пробували тестувати максимуми березня, але без успіху.
Внутрішні закупівельні ціни на зернові в Україні зростали протягом березня. Зокрема ціна на пшеницю 2-го класу з 5620 грн/т зросла до 6450 грн/т, на пшеницю 3-го класу з 5570 грн/т до 6400 грн/т, на пшеницю 4-го класу з 5370 грн/т до 6200 грн/т. Закупівельна ціна на кукурудзу також зросла з 4710 грн/т до 5400 грн/т. Ціна на ячмінь дорівнювала на початку місяця 4520 грн/т, в кінці зросла до 4850 грн/т (усі ціни вказані з ПДВ на умовах ПТ ТОВ СП "Нібулон" в м. Миколаєві). Станом на початок квітня ціни на усі зернові зупинили ріст й коливаються на рівнях кінця березня.
Котирування на сою й соєву олію в березні знизились, при чому на олію більш суттєво. Якщо на початку березня соя коштувала 9,0 дол/бушель (331 дол/т), то в кінці місяця 8,86 дол/бушель (325.5 дол/т). Ціни на олію знизилась з 28,9 дол/фунт (637 дол/т) до 27 дол/фунт (595 дол/т) на кінець березня. На початку квітня ціни як на сою трохи знизились, а на олію з неї, навпаки - зросли.
В вже згаданому звіті Міністерства сільського господарства США, баланс по рослинним оліям майже не змінився, незважаючи на потенційне скорочення споживання через коронавірус. Так, загальна пропозиція рослинних олій оцінюється с 226,42 млн тонн (+0,29 млн тонн в порівнянні з попереднім звітом), торгівлі - на рівні 86,56 млн тонн (+0,18 млн тонн), споживання 203,99 млн тонн (-0,99 млн тонн), кінцеві залишки - 18,32 млн тонн (+0,89 млн тонн). Подібні прогнози є досить оптимістичними, враховуючи що в сезоні 2018/19 споживання дорівнювало 200,28 млн тонн, а в сезоні 2017/18 - лише 192,69 млн тонн.
За даними АПК-Інформ, закупівельна ціна на соняшник в Україні на умовах EXW на початку місяця дорівнювала 8600 грн/т, на умовах СРТ - 9300 грн/т. За березень ціна зросла до 10300 грн/т й 10800 грн/т відповідно. Станом на початок квітня ціна на соняшник продовжує зростання й вже досягла відмітки 11000 грн/т з господарств в центральних й східних регіонах України.
За даними сайту OilWolrd котирування на соняшнику олію в Роттердамі на початок квітня складають 722 дол/т для поставок в квітні (+32 дол/т за тиждень, без змін за місяць), 746 дол/т для поставок в травні (+57,4 дол/т за тиждень й +27,8 дол/т за місяць). Ціна FOB на соняшникову олію досягла 700 доларів за тонну на початок квітня.
По інформації з сайту Malaysian Palm Oil Council середня ціна на сиру пальмову олію в березні дорівнювала 2382 малайзійських рингітів за тонну (550 дол/т), проти 2715 рингітів за тонну в лютому й 3014 рингітів за тонну в січні.
В березні відбулась девальвація української гривні з 25 до 28 грн за долар США - це стало значним фактором який підтримував внутрішні закупівельні ціни. На початку квітня курс виріс до 27 грн/дол, й завдяки НБУ не зростає далі. В купі з падінням цін на зернові на зовнішніх ринках це може означати, якщо й не падіння, то стагнацію закупівельних цін на зерно (ціни на пшеницю будуть підтримувати квоти й заборони експорту). Що стосується кукурудзи, то тиск через зв'язку "нафта-етанол" поки не дає шанси на зростання цін. Ціни на соняшникову олію й соняшник зростають, але відсутність фундаментальних факторів підтримки не дає можливість прогнозувати таке зростання як навіть середньострокове. До одного "невідомого" - обмінного курсу гривні до долару США, наразі додається інше "невідоме" - вплив пандемії коронавірусу на світову економіку. Якщо харчове споживання зерна навіть зросло (але це не значить, що буде зростати й надалі!), то промислове й кормове - під великим питанням.
